:)

1. Фактори впливають на глибину загортання насіння:

А) розмір;

Б) вологість насіння;

В) чистота насіння;

Г) маса насіння.

2. Оформлення даних інвентаризації:

А) наказом;

Б) зведеним звітом;

В) актом інвентаризації;

Г) протоколом.

3. Вплив ринкових відносин на виробничу діяльність розсадників:

А) зумовили їх переорієнтацію та підвищення ефективності виробництва;

Б) викликали відродження потужних господарств;

В) з’явилось багато державних підприємств;

Г) залучені кошти за рахунок інвестицій.

4. Облік сіянців проводять:

А) шляхом обліку в пробних рядах або стрічках;

Б) на окремих ділянках так, щоб було враховано 5 – 10%;

В) суцільно;

Г) по діагональному ходу.

5. Підготовка рослин до садіння в І школу чагарників:

А) вкорочують корені та занурюють їх у бовтушку;

Б) саджають рослину «на пень»;

В) обробляють рослину засобами від шкідників;

Г) підсаджують до дерев І школи.

6. Рослини які вирощуються у декоративних розсадниках:

А) овочеві культури;

Б) декоративні дерева і кущі;

В) квітково-декоративні трав’янисті рослини;

Г) плодово-ягідні культури.

15. Визначення стиглості плодів і насіння:

А) за розміром;

Б) початком опадання здорових плодів на землю;

В) за допомогою пророщування;

Г) за опаданням ушкоджених плодів.

Встановіть правильну послідовність, показавши порядок цифрами:

(Кожна правильна відповідь оцінюється 1 балом)

16. Формування надземної частини у чагарників:

1. Реалізація саджанців

2. Обробка бовтушкою та стимуляторами росту

3. Укорочування окремих сильно ростучих пагонів

4. Очистка в середині крони

5. Транспортування сіянців до місця садіння

6. Обрізка пагонів другого порядку

7. Укорочування кореневої системи

8. Посадка сіянців чагарників у першу школу

17.  Завдання на встановлення відповідності
Встановіть відповідність у вигляді комбінації цифр і літер:

(кожне завдання оцінюється 2 балами)

1-викопують канавки в радіальному                 а) пагони в канавки;

Напрямку,притискають здерев ‘ янілими          б) окутування погонів;

гачками і прив’язують верхівки до кілка;         в) поділ куща;

2-зріз маточної рослини,окучують пухкою      г) кореневими живцями;

землею,верхня частина вільна;

3-заготовляють пізно восени або рано навесні

Черенки садять так, щоб над поверхнею

Землі виступав кінець живця;

4-мають здатність добре розгалужуватись,

Використовують добре заточену лопату,або

Сокиру                                ____                            

                                                                           1___а___2____б__3__г____4__в___

Дайте визначення:

(правильна відповідь оцінюється 5 балами)

18. Заклад, який займається вирощуванням деревно – чагарникового матеріалу, називається _________ .

19.Розмноження хвойних порид зеленими живцями.

Живцювання проводять або навесні до початку росту, тобто у фазі набрякання бруньок (вона припадає в помірній зоні на кінець квітня), або влітку (у червні) в період інтенсивного росту, коли добре вкорінюються форми туї, ялівцю, кипарисовика, тиса, або в період закінчення росту пагонів і початку одеревіння. Кращий час для живцювання форм хвойних - період з квітня по червень. У цьому випадку значна частина живців вкорінюється в перший рік. При більш пізньому живцюванні в перший рік з'являється лише калюсної тканину, а вже на наступний рік - коріння. 
Живці зрізають в похмуру погоду, або рано вранці, або ввечері в інші дні ножем або секатором з верхівкових бічних пагонів, з приростів поточного року, з рослин, вік яких від 4 до 8 років. Заготовлені живці ставлять у воду і підрізають. У багатьох форм хвойних рослин черешки, взяті з бічних гілок, при подальшому зростанні утворюють рослини з неправильним розгалуженням крони, з викривленим стовбуром. Наприклад, для форм з пірамідальною або колонновидной кроною це небажано, тому що втрачається декоративність. У зв'язку з цим у маткових примірників, з яких беруть живці, слід зрізати верхню половину крони, а решту гілки розтягнути горизонтально, щоб викликати зростання великого числа бічних пагонів, з яких і переважно брати живці. 

20.Види добрив.

На сьогоднішній день види добрив діляться на групи, які виглядають наступним чином:

Азотні добрива — це особливі речовини неорганічного або органічного характеру, які використовують на ділянці землі для підвищення загальної врожайності ділянки. Азотні добрива мінерального стандарту найчастіше використовуються в сільських господарствах. Такі добрива є активним стимулятором росту рослинних культур за рахунок особливо активного з’єднання азоту з нітратами грунту.

Фосфорні добрива використовуються хоча і рідше, проте також популярні нарівні з азотним аналогом. Активним компонентом виступає амонієва сіль у складі фосфорної кислоти. В якості добрива також досить часто використовують фосфорну руду, а також активні продукти підсумкової переробки. При цьому варто відзначити, що деякі рослини у своєму складі мають частку фосфору і у випадках, відомих як «фосфорне голодування», відбувається видозміна колірного покриву культури. У цьому випадку бажано удобрити грунт фосфорним складам.

Калійні добрива останнім часом також набули популярність у ряді країн, які займаються сільськогосподарськими угіддями. Таке добриво не тільки покращує загальний відсоток родючості грунту, але також відіграє безпосередню роль у підвищенні якісного рівня вирощуванної культури. Купити добрива даного типу досить просто у зв’язку з тим, що вони досить популярні на поточний день.

Минеральные удобрения необходимы почве для пополнения запаса питательных веществ, таких как азот, фосфор, калий. Растения на разных этапах жизни потребляют питательные элементы в разных количествах. Азот растения больше всего поглощают в период активного роста — с момента прорастания семян до формирования первых цветов. Фосфор нужен растениям в период прорастания. В период подготовки растений к зиме — важную роль играет калий.