- Розсадники в яких терміни вирощування посадкового
матеріалу найкоротші:
А) плодовому;
Б) лісовому;
В) тимчасовому або в прикопі;
Г) декоративному.
2. Вік початку плодоношення швидкоростучих дерев:
А) у 30 - 50 років;
Б) у 3 - 8 років;
В) 5 - 10 років;
Г) у 10 - 20 років.
3. Тар та пакування при транспортуванні насіння:
А) капронові сітки, поліетиленові мішки;
Б) паперові мішечки, картонні ящики;
В) металеві лотки, пластикові піддони;
Г) гончарні та торф’яні горщечки.
4. Розсадники вирощують посадковий матеріал для цвинтарів:
А) плодовий;
Б меморіальний;
В монокультур;
Г) районний.
5. Школу архітектурних форм краще розташовувати:
А) біля маточного відділу;
Б) вздовж водоймища;
В) на зволоженій ділянці;
Г) на ділянці, де можна забезпечити їх охорону.
6. Заходи по проведенню нарощування штамбу в товщину:
А) вирізка бічних гілок;
Б) закладання пагонів потовщення;
В) обрізка на зворотній ріст;
Г) вкорочення головного пагона.
7. Мета інвентаризації: A) визначення декоративних якостей посадкового матеріалу; Б) визначення кількості і якості посадкового матеріалу; B) визначення фітосанітарного стану насаджень; Г) виявлення кількості відпаду. 8. Розсадники в яких вирощують щеплені і архітектурні форми декоративних деревних порід: A) лісовому; Б) лікарському; B) меморіальному; Г) декоративних культур. 9. Фенологічні спостереження: A) прогнозування врожаю; Б) визначення способів збирання насіння; B) вивчення ритмів росту і розвитку деревних рослин; Г) визначення способів зберігання насіння. 10. Ширина вітрозахисної смуги: а) 0,5 метра; б) 6,5 метра; в) 5 метрів; г) 10 метрів. 11. В зв’язку з чим проводиться викопування саджанців у розсаднику: A) з метою звільнення площі під пар; Б) у відповідності з прийнятими сівозмінами; B) у відповідності з встановленим планом реалізації продукції; Г) в зв’язку із зміною асортименту вирощуваних культур. 12. Підготовчі роботи виконують восени якщо дерева висаджують в третю школу: A) розбивка ділянки, копання весною ям; Б) внесення органо-мінеральних добрив у ями; B) внесення гербіцидів, розпушування ґрунту; Г) мульчування міжрядь. 13. Асортимент дерев вирощують у третій школі: A) клен ясенелистий, тополя, верба; Б) липа, гірко каштан, клен гостролистий; B) сосна, яблуня, груша; Г) дуб, платан, робінія. 14. Посадковий матеріал використовують при закладанні третьої школи дерев: A) саджанці з сильним штамбом висотою не менше 2 метрів; Б) саджанці з двоярусною кроною; B) стандартні саджанці у другої школи дерев; Г) окулянти. |
15. Схеми розміщення дерев у третій школі:
А) 1х1;
Б) 2,5х2,5;
В) 3х3;
Г) 5х6.
Встановіть правильну послідовність, показавши порядок цифрами:
(кожна правильна відповідь оцінюється 1 балом)
16. Догляд за посівами:
7-1. Мульчування
4-2. Полив із глибиною зволоження грунту 20 см
5-3. Посів
6-4. Полив із глибиною зволоження грунту 10 см
1-5. Коткування
3-6. Розпушування верхнього шару грунту
2-7. Полив із глибиною зволоження грунту 30 см
8-8. Повне або часткове заняття мульчі
17. Завдання на встановлення відповідності
Встановіть відповідність у вигляді комбінації цифр і літер:
(кожне завдання оцінюється 2 балами)
1-вирощують швидкоростучі і повільно а) І школа;
ростучі дерева,є 2 відділки,вирощують б) ІІІ школа;
невелику кількість посадкового матеріалу; в) ІІ школа;
2- об’днують у 3 групи за строком вирощування г) комбінована школа
для кожної існує своя сівозміна,дорощують
посадковий матеріал у лісі;
3-вирощують посадковий матеріал з відділу
формування та відділу розмноження;
4-раціонально використовується площа,
і проводить вдалу механізацію.
1__б__2__в___3__а__4__г___
Дайте визначення:
(правильна відповідь оцінюється 5 балами)
18. Вирощування прищепи до її відокремлення від материнської рослини називається ___підщепа_______
19.Сівозміни.
Сівозмі́на — це науково обґрунтоване чергування сільськогосподарських культур і парів у часі і на території або тільки в часі.
Чергування в часі означає, що відбувається щорічна або періодична зміна культур і чистого пару на конкретно взятому полі. При чергуванні на території щороку (почергово) вирощуються культури на різних частинах поля, на яких вони чергуються в часі.
Сівозміна необхідна для отримання більш високих урожаїв, оскільки при обробітку культури на одному і тому ж полі (ділянці) виснажується ґрунт, зростає ризик розвитку хвороб і шкідників. Культури розміщують на полях таким чином, щоб кожна з них поверталася на колишнє місце не раніше, ніж через 3–4 роки. Період, протягом якого культури проходять через кожне поле в певній послідовності, називається ротацією сівозміни.
Сівозміна дає можливість розробляти технологію вирощування сільськогосподарських культур з урахуванням їх взаємного впливу, а також післядії кожного заходу, що застосовується під найближчі попередники.
У сівозмінах використовують те, що польові культури за своїми біологічними властивостями можуть активно відновлювати родючість ґрунту. Рослини, в залежності від виду, можуть впливати на такі фактори, як забезпеченість поживними речовинами і вологою, вміст гумусу, біологічний режим, фізичні властивості та швидкість детоксикації шкідливих речовин, що надходять у ґрунт при його сільськогосподарському використанні.
Сівозміна дозволяє розробляти агрономічну стратегію підвищення продуктивності ґрунту і врожайності сільськогосподарських культур, визначати та взаємопов'язувати в єдиний комплекс усі ланки системи землеробства. Від спеціалізації сівозмін, складу і чергування культур залежать системи удобрення, механічного обробітку ґрунту та інших агротехнічних і меліоративних заходів.
20.Підготовка насіння до висіву.
Підготовка насіння до сівби залежно від культури та стану насіння включає такі основні прийоми: очищення, сортування, калібрування, протруювання, повітряно-теплове обігрівання тощо.
Очищення і сортування. Насіння очищають і сортують для того, щоб відокремити домішки живого і мертвого сміття та підготувати до сівби найбільш повноцінне і вирівняне за розмірами й масою насіння. Залежно від ступення засміченості насіння культурних рослин, виду насіння бур'янів, а також зернових домішок використовують певний спосіб очищення.
Ретельне очищення і сортування насіння зернових та інших культур дає можливість одержати високоякісний насіннєвий матеріал, що значною мірою підвищує урожай.
Протруювання насіння - ефективний прийом боротьби з бактеріальними хворобами. Розрізняють мокре, напівсухе, сухе та термічне знезаражування насіння.
Мокре протруювання насіння ефективне проти твердої сажки всіх зернових культур (пшениці, жита, ячменю, проса), а також проти твердої та летючої сажки вівса. За 2-3 дні до сівби насіння змочують розчином формаліну (на одну частину 40%-го препарату беруть 300 частин води) за допомогою універсальних машин ПСШ-3 або ПС-10. Потім зерно згортають у купи і на 2 год вкривають брезентом або мішками. За цей час пари формаліну вбивають спори сажки. Після цього насіння розсипають тонким шаром і просушують під навісом. На 1 т зерна витрачають 100 л розчину, тобто 1 кг 40%-го формаліну.
Напівсухим способом протруюють тільки плівчасте насіння - ячменю, вівса, проса. Розчин готують більш концентрований: на 1 частину формаліну беруть 80 частин води. Оброблене насіння, згорнуте в купи, витримують під брезентом протягом 4 год. Потім його без попереднього висушування висівають. На 1 т насіння витрачають 30 л розчину.
Для сухого протруювання насіння хлібних злаків, зернобобових, буряків, льону, соняшнику та інших культур застосовують фентиурам, ТМТД, вітавакс, байлетон, фундазол та інші препарати. Норми їх залежать від виду насіння: для зернових здебільшого 1-2 кг на 1 т насіння. Кондиційне насіння протруюють сухим способом за 2-3 місяці до сівби на машинах ПС-10, ПСШ-3. Оскільки препарати дуже отруйні, протруювання проводять, суворо дотримуючись інструкції.
Важливим у підготовці насіння до сівби є повітряно-теплове обігрівання на сонці протягом 3-5 год, або шляхом активного вентилювання підігрітим повітрям до 3035°С.