1. Одержання саджанців з архітектурною формою крони:
А) за допомогою штучної обрізки крони;
Б) щепленням;
В) живцюванням;
Г) відсадками або відводками.
2. Методом одержання середнього зразка насіння:
А) хрестоподібним поділом відібраного зразка;
Б) поділом навпіл;
В) поділом на три частини;
Г) поділом на шість рівних частин.
3. Найкраща підщепа:
А) стандартні одно - дворічні сіянці;
Б) старі дерева;
В) кореневі відсадки або відводки;
Г) живці як вкорінені так і без коренів.
4. Заготовля живців або вічок для щеплення:
А) з маточних рослин, що ростуть на території розсадника;
Б) із рослин, що відповідають сортовим ознакам;
В) із здорових, добре розвинених, маточників у яких бажана ознака яскраво проявляється;
Г) з відводкових плантацій.
5. Викопування саджанців проводяться у зв’язку з:
А) звільнення площі під пар;
Б) встановлений план реалізації продукції;
В) зміна асортименту вирощувальних культур;
Г) проведення сівозмін.
6. Якщо на початку розвитку саджанець має кривий
стовбурець, проводять:
А) вкорочують верхівку пагона;
Б) окучують;
В) підв’язують до кілочка;
Г) садять «на пень».
7. Різниця між садовими формами дерев і дикоростучих видів: A) тривалістю життя; Б) кольором або формою листя; B) здатністю утворювати кореневі паростки; Г) махровістю і розмірами квитів. 8. Від чого залежитьрізке зменшення врожаю насіння деревних порід: A) весняні приморозки; Б) недостатня вологість повітря; B) холодна дощова погода в період цвітіння; Г) короткий світловий період. 9. Значення щеплення: A) дає можливість прискорити строки реалізації продукції; Б) щеплені рослини починають раніше цвісти; B) щеплені рослини не потребують підживлень, поливу, формування крони; Г) дає можливість одержувати від однієї рослини велику кількість нових. 10. Головні завдання розсадників: A) збільшення випуску різних видів посадкового матеріалу; Б) розширення асортименту культур; B) підвищення якості продукції; Г) ефективна переробка продукції. 11. Підготовка рослин до садіння: A) занурюють у бовтушку до садіння; Б) обробляють бовтушкою крону; B) вкорочують корені; Г) обрізають повністю надземну частину. 12. Які живці використовують для весняного і літнього щеплення: A) заготовлені взимку; Б) заготовлені восени; B) заготовлені весною; Г) зрізанв в той же день. 13. Способи щеплення краще застосовувати до початку сокоруху: A) окуліровку; Б) конуліровку; B) в розщеп; Г) за кору. 14. Від чого залежить якість приживлення вічок: A) вправності окуліровальщика; Б) погодних умов; B) чистоти та швидкості проведення операції; Г) вчасного зняття обв’язки. 15. Оптимальні строки проведення окуліровки: A) серпень - вересень; Б) початок травня; B) березень - квітень; Г) червень - липень. |
16. Обробіток грунту по системі зайнятого пару:
1-1. Культивація під час догляду за парозаймаючими культурами
5-2. Боронування
3-3. Зяблева оранка
8-4. Внесення добрив
2-5. Осіннє збирання парозаймаючих культур
7-6. Посів
4-7. Лущіння
6-8. Оранка
17. Завдання на встановлення відповідності
Встановіть відповідність у вигляді комбінації цифр і літер:
(кожне завдання оцінюється 2 балами)
1-закладають на період будівництва а) місцеві розсадники;
великих парків,включають в одну із б) тимчасові розсадники;
зон парків або для ремонта існуючих; в) державного значення;
2-закладають у районах зі стійким попитом, г) постійні розсадники.
Важливий збут продукції;
3-покликані забезпечити потребу у садивному
матеріалі міста,населених пунктів;
4-масове розмноження,вирощування
найбільш цінного садивного матеріалу,
постачання садивного матеріалу
спорідненим підприємствам.
1_Б_____2___Г___3___А___4___В__
Дайте визначення:
(правильна відповідь оцінюється 5 балами)
18. Частка живого насіння від його загальної кількості, яке взяли для аналізу, називається __СЕРЕДНІЙ ЗРАЗОК_______
19.
Важливою і найвідповідальнішою роботою при вирощуванні декоративних саджанців дерев є формування їх надземної частини. Догляд за надземною частиною саджанців дерев передбачає формування штамбу та закладання і формування їх крони. Способи формування штамба і крони залежать від біологічних особливостей порід і строків вирощування саджанців.
Формування штамба дерев починається з моменту висаджування рослин у першу шкілку. До закладання і формування крони приступають після досягнення саджанцями певної висоти, передбаченої їх цільовим вирощуванням. Крону саджанців, що призначені для озеленення доріг, алейних посадок і використання у якості солітерів закладають на висоті 1,8-2,2 м, а для групових посадок – на висоті 1,3-1,8 м.
Формування штамба і закладання крони саджанців швидкорослих порід розпочинається і, як правило, завершується у першій шкілці за 3 – 4 (5) років їх вирощування. В першій шкілці швидкорослих порід часто виконується і значний обсяг робіт з формування крони. При вирощуванні помірно – і повільно рослих видів деревних рослин (клени гостролистий і явір, гіркокаштан, липи, ясень звичайний, більшість в’язових та горіхи) упродовж вирощування у першій шкілці формують тільки штамб. Його формування у порід цієї групи, частіше всього, завершується у другій шкілці, в якій проводиться і закладання крони. Штамб у саджанців шпилькових порід, як правило, не формується.
Однією з перших робіт по догляду за штамбом дерев і його формуванню є видалення дикої парості, що з’являється від кореневої шийки. Цей прийом сприяє ефективному використанню рослинами поживних речовин і стимулює ріст лідируючого пагону.
В першій шкілці під час формування штамбу саджанців необхідно враховувати особливості розвитку лідируючого пагона. В одних дерев (деякі тополі, верби, клен ясенелистий, ясен зелений та ін) він розвивається слабо, часто поступається в рості бічним пагонам, які з’являються з нижче розташованих сильних бруньок, а в інших (робінія псевдоакація, софора японська, гледичія, бархат амурський ) - пагін продовження без спеціального формування утворює викривлені стовбурці, що суттєво знижує декоративну цінність вирощуваних саджанців.
У саджанців цих порід, якщо в шкілку з родючим, багатим на поживні речовини грунтом були висадженні сіянці високої якості з добре розвиненою кореневою системою, обрізку рослин на так званий „зворотній ріст” проводять в рік садіння до початку сокоруху. В інших випадках обрізку на “зворотній ріст” здійснюють весною наступного року. Після такої обрізки рослини з пенька утворюють 2-3 пагона, з яких залишають один найбільш рівний і міцний, а решту вирізають. Новий лідируючий пагін, завдяки швидкому росту, утворює рівний, прямий без розгалужень стовбурець
20.
Маточний відділ в декоративних розсадниках створюють задля організації виробництва вихідного матеріалу (насіннєвого і вегетативного походження) для якісного і кількісного забезпечення потреб масового розмноження деревних рослин. Організація його надзвичайно важлива для розсадників, які спеціалізуються на масовому розмноженні і виробництві маломірного садивного матеріалу декоративних культур. Постійна маточна база розсадника дозволяє підтримувати незалежне і збалансоване вирощування декоративного садивного матеріалу дерев та чагарників певних форм і сортів. В маточних відділах декоративних розсадників виробляють наступні види вихідного матеріалу: живці (кореневі і стеблові зелені та здерев’янілі); відводки (відсадки); кореневі та столонні паростки; насіння тощо.
Залежно від цільового призначення розсадника та технологічних особливостей розмноження і виробництва садивного матеріалу в маточному відділі можуть закладатись таківідділення: плантаційне (насіннєві, живцеві та відводкові маточні плантації); колекційне (дендрарій, експозиційні ділянки); відділення ягідників тощо.
Насіннєві маточні плантації (насадження) в маточних відділах створюють рідко, головним чином, з метою заготівлі безпосередньо на розсаднику дефіцитного або сортового насіння дерев, чагарників, газонних трав, квітів, одно – та багаторічних ґрунтопокривних трав’янистих рослин в значних обсягах як для власних потреб, так і для реалізації іншим господарствам.
Живцеві маточні плантації (не плутати з лісонасіннєвими) служать для виробництва окремих видів садивного матеріалу вегетативного походження, як правило, здерев’янілих або напівздерев’янілих стеблових, рідше кореневих живців, які слугують вихідним матеріалом для виробництва живцевих саджанців, а в окремих випадках безпосередньо для висаджування на постійне місце (під час закладання ягідників, озеленення, створення лісових культур і лісомеліоративних насаджень).
Відводкові маточні плантації створюють для культур, рослини яких легко розмножуються природними видами вегетативними розмноження (відводками, паростю). Відводками частіше всього розмножують липи і ялини (їх види та форми) і багато цінних в декоративному відношенні чагарників та ліан, які важко або не розмножуються насінням (строкаті різновидності свидини, калина бульденеж, сортовий бузок, садові форми ліщини, деякі види троянд, декоративні види і сорти винограду та багато інших.