:)

1.  Одержання саджанців з архітектурною формою крони:

А) за допомогою штучної обрізки крони;

Б) щепленням;

В) живцюванням;

Г) відсадками або відводками.

2. Методом одержання середнього зразка насіння:

А) хрестоподібним поділом відібраного зразка;

Б) поділом навпіл;

В) поділом на три частини;

Г) поділом на шість рівних частин.

3. Найкраща підщепа:

А) стандартні одно - дворічні сіянці;

Б) старі дерева;

В) кореневі відсадки або відводки;

Г) живці як вкорінені так і без коренів.

4. Заготовля живців або вічок для щеплення:

А) з маточних рослин, що ростуть на території розсадника;

Б) із рослин, що відповідають сортовим ознакам;

В) із здорових, добре розвинених, маточників у яких бажана ознака яскраво проявляється;

Г) з відводкових плантацій.

5. Викопування саджанців проводяться у зв’язку з:

А) звільнення площі під пар;

Б) встановлений план реалізації продукції;

В) зміна асортименту вирощувальних культур;

Г) проведення сівозмін.

6. Якщо на початку розвитку саджанець має кривий

   стовбурець, проводять:

А) вкорочують верхівку пагона;

Б) окучують;

В) підв’язують до кілочка;

Г) садять «на пень».

16. Обробіток  грунту по системі зайнятого пару:

1-1. Культивація під час догляду за парозаймаючими культурами

5-2. Боронування

3-3. Зяблева оранка

8-4. Внесення добрив

2-5. Осіннє збирання парозаймаючих культур

7-6. Посів

4-7. Лущіння

6-8. Оранка

17. Завдання на встановлення відповідності
      Встановіть відповідність у вигляді комбінації цифр і літер:

      (кожне завдання оцінюється 2 балами)

1-закладають на період будівництва                     а) місцеві розсадники;

великих парків,включають в одну із                     б) тимчасові розсадники;

зон парків або для ремонта існуючих;                  в) державного значення;

2-закладають у районах зі стійким попитом,        г) постійні розсадники.

Важливий збут продукції;

3-покликані забезпечити потребу у садивному

матеріалі міста,населених пунктів;

4-масове розмноження,вирощування

найбільш цінного садивного матеріалу,

постачання садивного матеріалу

спорідненим підприємствам.                             

                                                                            1_Б_____2___Г___3___А___4___В__

       Дайте визначення:

      (правильна відповідь оцінюється 5 балами)

18. Частка живого насіння від його загальної кількості, яке взяли для аналізу, називається __СЕРЕДНІЙ ЗРАЗОК_______

19.

Важливою і найвідповідальнішою роботою при вирощуванні деко­ративних саджанців дерев є формування їх надземної частини. Догляд за надземною частиною саджанців дерев передбачає формування штамбу та закладання і формування їх крони. Способи фор­мування штамба і крони залежать від біологічних особливостей порід і строків вирощування саджанців.

Формування штамба дерев починається з моменту висаджування рослин у першу шкілку. До закладання і формування крони приступають після досягнення саджанцями певної висоти, передбаченої їх цільовим вирощуванням. Крону саджанців, що призначені для озеленення доріг, алейних посадок і використання у якості солітерів закладають на висоті 1,8-2,2 м, а для групових посадок – на висоті 1,3-1,8 м.

Формування штамба і закладання крони саджанців швидкорослих порід розпочинається і, як правило, завершується у першій шкілці за 3 – 4 (5) років їх вирощування. В першій шкілці швидкорослих порід часто виконується і значний обсяг робіт з формування крони. При вирощуванні помірно – і повільно рослих видів деревних рослин (клени гостролистий і явір, гіркокаштан, липи, ясень звичайний, більшість в’язових та горіхи) упродовж вирощування у першій шкілці формують тільки штамб. Його формування у порід цієї групи, частіше всього, завершується у другій шкілці, в якій проводиться і закладання крони. Штамб у саджанців шпилькових порід, як правило, не формується.

Однією з перших робіт по догляду за штамбом дерев і його формуванню є видалення дикої парості, що з’являється від кореневої шийки. Цей прийом сприяє ефективному використанню рослинами поживних речовин і стимулює ріст лідируючого пагону.

В першій шкілці під час формування штамбу саджанців необхідно враховувати особливості розвитку лідируючого пагона. В одних дерев (деякі тополі, верби, клен ясенелистий, ясен зелений та ін) він розвивається слабо, часто поступається в рості бічним пагонам, які з’являються з нижче розташованих сильних бруньок, а в інших (робінія псевдоакація, софора японська, гледичія, бархат амурський ) - пагін продовження без спеціального формування утворює викривлені стовбурці, що суттєво знижує декоративну цінність вирощуваних саджанців.

У саджанців цих порід, якщо в шкілку з родючим, багатим на поживні речовини грунтом були висадженні сіянці високої якості з добре розвиненою кореневою системою, обрізку рослин на так званий „зворотній ріст” проводять в рік садіння до початку сокоруху. В інших випадках обрізку на “зворотній ріст” здійснюють весною наступного року. Після такої обрізки рослини з пенька утворюють 2-3 пагона, з яких залишають один найбільш рівний і міцний, а решту вирізають. Новий лідируючий пагін, завдяки швидкому росту, утворює рівний, прямий без розгалужень стовбурець

20.

Маточний відділ в декоративних розсадниках створюють задля організації виробництва вихідного матеріалу (насіннєвого і вегетативного походження) для якісного і кількісного забезпечення потреб масового розмноження деревних рослин. Організація його надзвичайно важлива для розсадників, які спеціалізуються на масовому розмноженні і виробництві маломірного садивного матеріалу декоративних культур. Постійна маточна база розсадника дозволяє підтримувати незалежне і збалансоване вирощування декоративного садивного матеріалу дерев та чагарників певних форм і сортів. В маточних відділах декоративних розсадників виробляють наступні види вихідного матеріалу: живці (кореневі і стеблові зелені та здерев’янілі); відводки (відсадки); кореневі та столонні паростки; насіння тощо.

Залежно від цільового призначення розсадника та технологічних особливостей розмноження і виробництва садивного матеріалу в маточному відділі можуть закладатись таківідділення: плантаційне (насіннєві, живцеві та відводкові маточні плантації); колекційне (дендрарій, експозиційні ділянки); відділення ягідників тощо.

Насіннєві маточні плантації (насадження) в маточних відділах створюють рідко, головним чином, з метою заготівлі безпосередньо на розсаднику дефіцитного або сортового насіння дерев, чагарників, газонних трав, квітів, одно – та багаторічних ґрунтопокривних трав’янистих рослин в значних обсягах як для власних потреб, так і для реалізації іншим господарствам.

Живцеві маточні плантації (не плутати з лісонасіннєвими) служать для виробництва окремих видів садивного матеріалу вегетативного походження, як правило, здерев’янілих або напівздерев’янілих стеблових, рідше кореневих живців, які слугують вихідним матеріалом для виробництва живцевих саджанців, а в окремих випадках безпосередньо для висаджування на постійне місце (під час закладання ягідників, озеленення, створення лісових культур і лісомеліоративних насаджень).

Відводкові маточні плантації створюють для культур, рослини яких легко розмножуються природними видами вегетативними розмноження (відводками, паростю). Відводками частіше всього розмножують липи і ялини (їх види та форми) і багато цінних в декоративному відношенні чагарників та ліан, які важко або не розмножуються насінням (строкаті різновидності свидини, калина бульденеж, сортовий бузок, садові форми ліщини, деякі види троянд, декоративні види і сорти винограду та багато інших.