13.Будова насіння однодольних та дводольних рослин. Квіткові рослини за структурою насінини поділяються на дводольні та однодольні. Усі рослини, які мають у насінні дві сім'ядолі, об'єднані за цією ознакою у клас дводольних рослин. У деяких покритонасінних рослин у насінні є всього одна сім'ядоля і вони об'єднані у клас однодольних рослин.Сім'ядолі - зародкові листки, які розвиваються в насінні. Сім'ядолі виконують функції:1) фотосинтезують до початку закладання справжніх листків у рослин із надземним наростанням (квасоля);2) запасальну;3) поглинальну, асимілюючи при проростанні поживні речовини ендосперму (злаки)
Будова насінини |
|
однодольних рослин |
дводольних рослин |
o вкрита оплоднем, що зрісся зі шкірочкою насінини; |
o вкрита насінною шкірочкою; |
o зародок: 4 одна сім'ядоля - щиток; 4 зародковий корінець; 4зародкове стебельце; 4 брунечка; |
o зародок: 4 дві сім'ядолі; 4 зародковий корінець; 4 зародкове стебельце; 4 брунечка; |
o ендосперм |
o ендосперм і перисперм (можуть бути відсутніми, тоді запасні поживні речовини відкладаються в сім'ядолях) |
Проростання насіння дводольних і однодольних рослин відбувається по різному. У дводольного насіння з надземним проростанням (епі-гейним), наприклад, у соняшника першим на поверхню виходить гіпо-котиль, що вигинається у вигляді петлі, захищаючи конус наростання від ушкодження, потім над поверхнею ґрунту з'являються сім'ядолі, що зеленіють і виконують функцію перших фотосинтезуючих органів. При підземному (гіпогейному) проростанні, наприклад, у дуба сім'ядолі лишаються під землею в оболонках насіння, а на поверхню виходить епікотиль, на якому формуються перші листки.
У однодольних рослин на поверхню виходить колеоптиль - перший надсім' ядольний листок, який не має листкової пластинки і у вигляді піхви оточує конус наростання (зародкову бруньку). При проростанні через ґрунт колеоптиль захищає зародкову бруньку, а наростаючий корінь прикритий захисною піхвою (колеоризою). Надалі над поверхнею ґрунту з' являються наступні листки з листковими пластинками. У злаків головний корінь відмирає рано і заміщається додатковими коренями.