Тепло, пошкодження високими і низькими температурами. Групи рослин по відношенню до тепла. Тепло, як екологічний фактор, зумовлює географічне розповсюдження рослин. При певному тепловому режимі можуть відбуватися процеси їхньої життєдіяльності. На різних етапах розвитку (початок сокоруху, розпускання бруньок, проростання насінин, початок фотосинтезу, цвітіння, утворення зав'язі, дозрівання плодів, приріст пагонів тощо) рослині необхідні певні теплові умови. На початку будь-якого процесу життєдіяльності потрібен певний мінімум температур, а в період найбільшої інтенсивності фотосинтезу і росту — оптимум. Таким чином, в різні фази вегетації одна рослина вимагає неоднакового температурного режиму.
Дуже теплолюбні види: кипариси (всі види), евкаліпти (всі види), кедри (всі види), секвоя вічнозелена, криптомерія японська, ялівці (окремі види), бамбуки (всі види), цитрусові (всі види), лавр благородний, дуб корковий, саксаули (всі види), сосни приморська, піцундська та ельдарська.
Теплолюбні види: каштан їстівний, айлант найвищий, смоківниця звичайна, евкомія в'язолиста, ясен білоцвітий, тиси (всі види), платани (всі види), каркас кавказький, дуб пухнастий, карія пекан, горіх грецький, софора японська, тополя біла, айва продовгувата, катальпи (всі види), маклюра яблуконосна, лапина крилоплода, самшит вічнозелений, клокичка периста, мигдалі (всі види), персики (всі види), ліріодендрон тюльпановий.
Відносно холодостійкі види: дуби звичайний, скельний, крупнопиляковий та каштанолистий, граб звичайний, буки лісовий і східний, клени явір, польовий, цукристий, прирічковий, ясен звичайний, ялиці кавказька та біла, сосна кримська, туї західна та східна, ялівець віргінський, в'яз граболистий, бархат амурський, липи широколиста і срібляста, тополі пірамідальна і Болле, гледичія колюча, робінія звичайна, горіхи чорний, абрикос звичайний, каркас західний, вишня магалебська, ялина східна, шовковиця біла, черешня, алича, берека лікарська. Холодостійкі види: дуби червоний і великоплодий, липа серцелиста, горіхи сірий і маньчжурський, ясени пухнастий і зелений, в'язи шорсткий і гладкий, груша звичайна, яблуня лісова, тополя чорна, верба біла, клени гостролистий і татарський, гіркокаштан звичайний, горобини звичайна ! проміжна, вільха чорна, ліщина звичайна, калина звичайна, жовта акація, сосна чорна, ялиця бальзамічна.
Виключно холодостійкі види: тополі тремтяча і бальзамічна, берези повисла і пухнаста, ялини звичайна і сибірська, ялиці біла та сибірська, ялівець звичайний, сосна звичайна, сосни кедрові європейська, сибірська та сланка, модрини (всі види), вільха зелена.
Температура повітря у період вегетації, впливаючи на процес прохо- дження біохімічних процесів, інтенсивність фотосинтезу та транспірації, зокрема, прискорює ріст і розвиток рослин, зменшуючи його тривалість. В період фази плодоношення температура повітря через внутрішні фізіологічні процеси впливає на зав'язування плодів, регулює їх кількість і, таким чином, визначає майбутній запас плодів на деревних рослинах.
За ступенем морозостійкості деревні рослини поділяють на:
дуже морозостійкі, що можуть витримувати без захисту тривалі пониження температури повітря до -35°С -50°С і нижче; морозостійкі, що здатні витримувати морози -25° 35°С;
відносно морозостійкі, що можуть витримувати морози до -15°С — 25°С; неморозостійкі, здатні витримувати морози до -10°С — -15°С; зовсім неморозостійкі, здатні витримувати лише короткотривалі пониження температури не нижче -10°С. Шкала морозостійкості деревних рослин є оберненою до шкали їх теплолюбності