Єдність і співпідпорядкованість. Єдність – найважливіша властивість та засіб композиції й у той же час – безумовна умова її існування. Єдність – закон композиції, що проявляється не лише в архітектурі, а і в декоративно-вжитковому мистецтві, живописі, скульптурі, музиці тощо.
У композиції всі частини й елементи мають бути об’єднані в органічне ціле, спрямоване на досягнення певної мети. З єдністю тісно пов’язане виявлення в композиції головного й підпорядкованого. Співпідпорядкованість частин є одним із засобів утворення єдності композиції.
В основі поділу на частини простору й об’єму архітектурної споруди та їх співпідпорядкованості лежить організація того процесу, для якого ця споруда призначена. У більшості випадків функціональний процес – складне явище, що складається з окремих ланок, головних і другорядних (підпорядкованих). Це тягне за собою необхідність відповідним чином розподіляти в просторі здійснення окремих співпідпорядкованих ланок процесу, що дістає відображення в тій чи іншій системі розподілу внутрішніх приміщень будівлі, їх формі, розмірах і зв’язку із простором довкола будинку. Зовні це виражається у композиційній єдності всіх об’ємно-просторових форм будівлі.
Зовнішніми ознаками (засобами) виділення головного по відношенню до підпорядкованого є: більша величина головного об’єму, простота його форми, його центральне положення по відношенню до інших об’ємів, укрупнений стрій його членувань, орієнтація підпорядкованих об’ємів і просторів на головний тощо.
Пропорції в архітектурі – це сукупність просторових співвідношень величин, пов’язаних певною композиційною залежністю, тобто співвідношень за шириною, довжиною й висотою всіх елементів і частин між собою та з цілим. Пропорції в архітектурі можуть виступати як співвідношення лінійних розмірів, площ чи об’ємів.
В архітектурній практиці трапляються такі види пропорцій:
– геометричні
– арифметичні
– гармонійні
Масштабність є специфічним для архітектури і дуже важливим композиційним засобом. Зазвичай масштабністю називають співрозмірність або відносну відповідність величини форм архітектурної споруди, що сприймається людиною, розмірам самої людини. Слід відрізняти масштабність від масштабу, під яким найчастіше розуміють абсолютні розміри або величину архітектурного об’єкта чи його окремих частин незалежно від людини та її сприйняття.
Масштабність архітектурних об’єктів визначають різні умови:
– відповідність функціонального призначення будинку або ансамблю їх дійсній величині;
– правильний вибір і відповідність композиційних прийомів, членувань та деталей об’єкта його суспільному значенню;
– відповідність композиції об’єкта містобудівному й природному оточенню.