Реципієнт (читач, слухач, глядач) повідомлень — це фізична особа, яка через аналізатори (органи сприйняття) послідовно сприймає повідомлення. Реципієнт повинен знати мову конкретного суспільства, в якому живе (одну чи краще кілька), володіти тезаурусом, що дає йому змогу сприймати й розуміти повідомлення певної складності.
2) Групи реципієнтів за можливістю сприйняття повідомлень різної семаитичної складності: - дуже складні слова й речення; - складні слова й речення; - не дуже складні слова й речення; - звичайні слова й речення;- не дуже легкі слова й речення; - легкі слова й речення; - дуже легкі слова й речення
Поки що не розроблено поділу реципієнтів на групи залежно від рівня їх знань про структуру повідомлень. На нашу думку, за цією ознакою щонайменше можна виділити три групи: - реципієнти, які можуть сприймати лише найпростішу композицію без будь-якого апарату видання; - реципієнти, які можуть сприймати композицію середнього ступеня складності й невеликого обсягу, достатньо простий апарат видання; - реципієнти, які можуть сприймати повідомлення будь-якої композиційної складності з максимально складним апаратом видання.
6) Групи реципієнтів за професійним рівнем: - реципієнти, які не є спеціалістами в описуваній галузі знань; - реципієнти, які є спеціалістами в описуваній галузі знань; - реципієнти, які є експертами в описуваній галузі знань.
