Редагування — це приведення об'єкта редагування у відповідність із чинними у певний час у конкретному суспільстві нормами, а також його творча оптимізація, метою яких є отримання заданого соціального ефекту. Скл. з двох рівноправних процедур: контролю (аналізу) та виправлення (реконструкції) автор. оригіналу. Аналіз - процедури пошуку, фіксації та локалізації помилок у повідомленні, а виправлення - це процедури виділення у повідомленнях помилок, виявлених у процесі контролю. З цих процесів скл. коректура.
Межі усунення помилок. Усунути з тексту абсолютно всі найпростіші помилки при традиційній коректурі практично неможливо. 5% спотворень у тексті не знаходять ніколи. Усунути абсолютно всі складніші помилки (морфологічні, синтаксичні, психолінгвістичні, логічні тощо) неможливо навіть теоретично, не кажучи вже про практику. Причиною цього є наявність у нормативній базі внутр. суперечностей. Це означає, що в повідомленнях, опрацьованих на основі будь-якої моделі редагування, завжди залишиться певна кількість помилок чи невиправлених ланцюжків знаків, правильність чи неправильність яких у рамках вибраної моделі редагування довести неможливо.
Ступінь редагованості повідомлень. Різні повідомлення вимагають різного ступеня редагованості: одні – малого, інші – середнього, а ще інші – великого. Ступінь редагованості пов'язаний з показником якості повідомлення. Одна помилка в одному випадку може охоплювати один знак, а в іншому – цілий абзац. Відповідно, для двох повідомлень однакового обсягу, в яких є однакова кількість помилок, ступінь редагованості може бути різним. Можливі й такі ситуації, коли обсяг повідомлення після редагування став більшим чи меншим, ніж був до редагування. Можна вивести таку формулу ступеня редагованості повідомлення (Q):
Q=(R\V)∙100%,
де R – обсяг виправлень у повідомленні, в знаках (з урахуванням обсягу виправлень-вставлень), а V – обсяг повідомлення до виправлення, в знаках.
Визначати ступінь редагованості доречно двічі: до опрацювання повідомлення та після. Після завершення редагування ступінь редагованості свідчить про те, якою була фактична трудомісткість роботи.
