Особливості верстання суцільних прозових текстів.1)Простий суцільний текст — це текст,для складання якого достатньо лише однієї гарнітури шрифту і не треба особливих способів верстання.2) При наборі та верстанні такого тексту необхідно забез-печити максимальну читабельність тексту, тобто знайти найкращі формат сторінки складання, кегль і гарнітуру шрифту, оптимальну відстань між рядками тексту.Дуже важливим є правильний вибір пробілів між словами (апрошів) і встановлення абзацних відступів. 3) Абзацні відсту-пи повинні визначатися залежно від ширини сторінки скла-дання (довжини рядка), кегля шрифту, його насиченості, розміру міжрядкового пробілу.
Особливості верстання віршованих текстів.1)Віршований текст організовується в певній ритмічній послідовності, оскільки він складається з окремих віршованих рядків, побудованих на ритмічному чергуванні наголошених і ненаголошених складів. 2) твори розміщують на сторінках видання по центру, через це для різних сторінок виключка рядків великого віршованого твору може бути різною, тому що центрують вірші по найдовшому рядку, який є на даній сторінці.3) Верстають віршовані твори двома способами. При першо-му способі кожний вірш подається з нової сторінки, при другому — коли віршовані твори верстаються підряд. Для збереження композиційної єдності всіх розворотів для всіх віршів необхідно робити зорово однакові спуски. Між стро-фами відстані повинні бути завжди зорово однакові, перш за все це стосується віршів на розворотах.Посвяти і епіграфи, якщо вони є у віршах, набираються пониженим кеглем, курсивом і набираються рядковими літерами. Дата написання вірша розміщується під ним біля лівої межі, світлим курсивом пониженого кегля. В прозових творах вірші набирають пониженим кеглем від основного і верстають відповідно до загальної композиції твору.
Особливості верстання драматичних текстів.1)Драматичні тексти — тексти, написані в формі прямої мови всіх дійових осіб з вказівкою кожного разу імені особи, якій належать дані слова. Текст драматичних творів розчленовано на окремі вислови дійових осіб — репліки. Перед кожною реплікою набирають ім'я дійової особи, яка її виголошує. Завжди в драматичних творах є вказівки до постановки — ремарки, які, в свою чергу, діляться на постановочніі акторські. 2)Ремарки в драматичному тексті можуть бути двох видів, а саме: пояснення за ходом усієї дії та перед початком дії і зауваження, що відносяться до дійової особи, яка подає репліку. Перші ремарки називають зовнішніми, другі — внутрішніми. Зовнішні ремарки розміщують окремими ряд-ками і набирають кеглем на ступінь нижчий від шрифту реплік.Верстаючи заголовки в драматичних творах, слід лише слідкувати, щоб в системі рубрикації заголовки найнижчого ступеня були зримо активнішими, ніж імена дійових осіб.3) При верстанні драматичних текстів не можна закінчувати сторінку іменем дійової особи, набраної окремим рядком, а також першим чи першим і другим рядками довгої репліки. В кінці сторінки репліка повинна мати не менше трьох рядків або може закінчуватися кінцевим рядком. Ніколи не почи-нають нову сторінку акторською ремаркою, яка знаходиться всередині репліки. Відбивка імені дійових осіб зверху повинна бути приблизно в півтора рази більшою, ніж знизу. Списки дійових осіб для всього драматичного твору верстають на окремій сторінці на оптичній середині. Можна верстати на завужений формат чи в дві колонки. Якщо імена дійових осіб набрано впідбір з репліками, то в такому випадку їх не відбивають одне від одного.
