Норма літературної мови – сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, які закріплюються у процесі суспільної комунікації. Два методи контролю лінгвістичних норм: для рівня графем фіксують у формі правил орфографії та у формі укладених на їх основі словників. Звідси – редагування на рівні графем можна проводити двома методами: 1) положеннєвими, згідно з правилами орфографії 2) списковими (згідно з орфографічними словниками). Словники завжди охоплюють більше правил написання, ніж це передбачають правила. Типи норм: - орфоепічні (вимова звуків і звукосполучень) – для аудіальних ЗМІ; - орфографічні (написання слів); - морфемні (правильне вживання морфем) – чергування, паралельні форми, префікси, суфікси; - морфологічні (граматичні категорії: рід, число, відмінок); - лексичні (точність уживання слів, терміни); - синтаксичні (усталені зразки побудови словосполучень, речень); - стилістичні (відбір мовних елементів відповідно до умов спілкування); - пунктуаційні (розділові знаки).