Гео́ргій (Ю́рій) Іва́нович На́рбут (* 25 лютого (9 березня) 1886, Нарбутівка — † 23 травня 1920, Київ) — український художник-графік, ілюстратор, автор перших українських державних знаків (банкнот і поштових марок). Один з засновників і ректор Української Академії Мистецтв.
Творчість Георгія Нарбута — це яскрава сторінка в українському мистецтві. Його цілком справедливо називали одним з найвизначніших графіків сучасності. Рання творчість Нарбута зазнала значного впливу широковідомого об'єднання художників «Світ мистецтва». Крім творчості художників «Світ мистецтва» у галузі театрально-декораційного мистецтва та книжкової графіки, визначальний вплив на Нарбута справило давнє українське малярство і графіка XVII–XVIII століть,геральдика українських родів, графіка українських рукописів і стародруків. З часом Нарбут виріс у глибоко оригінального митця, довкола якого утворилась ціла школа з його послідовників у галузіграфіки й ілюстрування книжок. Ним, разом з його сучасниками: Василем Кричевським, Тимофієм іМихайлом Бойчуками, Іваном Падалкою, Василем Седлярем, Оленою Кульчицькою, Антоном Середою, Олексою Новаківським, Петром Холодним та іншими майстрами започаткував стильові ознаки українського мистецтва 20 — 30-х років в графіці.
Визначним досягненням Нарбута і всієї української графіки є його «Українська абетка» (1917), в якій художник досяг граничної простоти й водночас вишуканості композиції, малюнка й кольору. У вирішенні літер абетки Нарбут об'єднав досягнення як української рукописної та друкованої книги, так і досягнення західноєвропейських майстрів шрифту. Нарбутівська «Українська абетка» й донині залишається неперевершеною завдяки високій майстерності художника й глибокому розумінню ним шрифтового мистецтва.
З величезного шрифтового доробку Майстра ми маємо лише мальовані шрифти, переважно на книжкових обкладинках. Є відомості що якийсь набірний шрифт Г. Нарбут виконав у 1912 році в Петербурзі. Якщо ми розглянемо надруковані шрифтові роботи Г. Нарбута, то ми побачимо, що майже всі вони виконані у граждансько-класицистичному стилі. Власне, і Г. Лукомський під визначенням «старий стиль» має на увазі ренесансну антикву, а не стару кирилицю.
До Г. Нарбута в Україні графікою та шрифтовим мистецтвом зокрема, займалися одиниці. Після ж неповних трьох років перебування Г. Нарбута у Києві, можна впевнено говорити про українську шрифтову школу. До її входили як безпосередні учні Г. Нарбута: Л. Лозовський, Р. Лісовський, М. Кирнарський, так і ті художники-графіки, які перебували під впливом творчості Нарбута, але не вчилися у нього безпосередньо: П. Ковжун, А. Середа, О. Маренков та ін. Що ж приніс Г. Нарбут в українське мистецтво? Чим викликав таке бурхливе пожвавлення української графіки? Безумовно, це в першу чергу мистецтво шрифту.
Георгій Нарбут є оформлювачем банкнот української гривні доби УНР.
