пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

ЗАРОДЖЕННЯ І ЕТАПИ ПОШИРЕННЯ ДРУКАРСТВА В СВІТІ. ПЕРШІ УКРАЇНСЬКІ ДРУКАРІ.

Предтечею друкарства ставали різноманітні способи швидшого створення і множення зображень чи тексту без участі пера.

Процес удосконалення друкарської справи від простих відбитків до перепущення паперових стосів через спеціальні пристрої-верстати відбувався, скоріш за все, автономно в різний час і в різних частинах земної кулі. Хоча можливе й запозичення таких винаходів, «мандрування» їх поміж кордонів держав, населених народами з різним рівнем цивілізації, а відтак і культури.

Однією з передумов друкарства можна вважати нанесення на поверхню якогось плоского матеріалу методом тиснення спеціально виготовлених рельєфним способом певних знаків, фрагментів картинного чи текстового зображення (штамп, печетка).

Наступним кроком до відкриття друкарського верстата стало запровадження в ремісничу практику опорядження тканин методом накладання (набиття) на шовк чи інший матеріал різноманітних візерунків чи елементів піктографічного (картинного) письма.

І ще однією передумовою появи друкарства вважається ксилографія. Йдеться про спосіб виготовлення на дерев’яній дошці методом вирізування пробільних елементів спеціальної форми із дзеркальним рельєфним зображенням. Наприкінці ХІІІ – початку XIV століття поряд із широким використанням дереворитів все більше почали входити в практику металеві заготовки (металорити).

Вирізьблення на дереворитах текстів та ілюстрацій з метою їхнього тиражування мало свої переваги й недоліки. Таким чином, потребою часу ставало винайдення нового, досконалішого і ефективнішого, способу множення тексту, в основі якого була б можливість комбінування одних і тих же літер, відриву й перенесення їх з одного слова чи рядка в інше місце. Слід було добитися не пришвидшення вирізування текстів на дерев’яних сторінках-кліше, а рухомості літер у межах таких сторінок.

Як засвідчує історія, людська думка у цьому напрямку рухалася ще задовго до постання нової ери.

Неспростовним доказом такого твердження є один неповторний і загадковий експонат – Фестський диск. Це перший у світі текст, створений методом застосування рухомих літер.

Майже через тисячу років після спроби критян ідея виготовлення окремих розбірних літер для створення текстів починається реалізовуватися в Китаї. Саме китайський винахідник Бі Шен на рубежі 40-50-х років ХІ ст. н. е. виготовив рухомі зображення ієрогліфів текст, сформувавши його в спеціальну текстову форму і покривши її фарбою, Бі Шен накладав на таку форму аркуші і таким чином одержував відповідні тексти. Матеріалом для такого шрифту слугувала глина.

Розбірний шрифт з матриць з’являється дещо пізніше (XIVст.) в корейців.

На сьогодні усталилася думка, що винахідником друкарської справи не лише в Європі, а й у цілім світі слід вважати німця ЙоганаГутенберга. Саме йому, на думку вчених-фахівців, належить практичне втілення кількох важливих ідей для започаткування друкарського виробництва: лиття літер з металу; створення металевої форми (матриці), в якій ці літери виливалися; виготовлення інструменту для цього складного процесу; конструкція першого друкарського верстата і, насамкінець, виготовлення першої в світі друкованої книги – Біблії, що мала на кожній сторінці винятково по 42 рядки.

Проте ряд відомих учених, причому з різних країн світу, наводять немало аргументів, які дають підстави засумніватися в першості Гутенберга. Деякі французькі дослідники наводять документальні свідчення, які підтверджують спроби друкування книг, здійснені між 1444 і 1446 роками у місті Авіньйоні якимось Прокопієм Вальдфогелем. Несправедливо відсунути на задній план в історії започаткування друкарства голландця Лауренса Костера.

Очевидно, що істина в цій ще не закінченій дискусії лежить десь посередині. Хрестоматійний друкарський верстат, який запрацював 1450 року в німецькому м. Майнці під руками Гутенберга, не може беззаперечно означати започаткування друкарської справи. Адже цей винахід доцільніше розглядати у контексті вдосконалення людської думки після запровадження в різних частинах світу штампів, печаток, кліше, а згодом і ксилографії у процес множення текстів та ілюстрацій.

За даними «NewEncyclopedia» Функа і Вагнала (США), лише протягом першого півстоліття від часу виходу в світ Гутенбергового першодруку (1450-1500 роки) в світі було видрукувано способом, запропонованим німецьким винахідником, понад 6 тисяч назв книг. А за підрахунками рос. дослідника В. Люблінського, загальний наклад таких видань за цей період міг сягнути 12 млн примірників. Звичайно, що найшвидше нова справа пускала корені в країнах, що межували з Німеччиною.

Крупним центром випуску і світової торгівлі книгами стала до кінця XV століття італійська Венеція. Перший друкарський прес було тут встановлено 1469 року, і вже до 1500 року в місті нараховувалося понад 400 друкарів. З цієї кількості варто згадати імена братів Йогана та ВінделінаСпірів. Так, протягом лише одного року (1476) вони надрукували 17 назв книг, з-поміж яких – «Божественна комедія» Данте, «Сонети» Петрарки.

Серед найголовніших осередків раннього українського друкарства можна виділити такі: 1. Галицько-волинські осередки друкарства: Друкарня Львівського ставропігійного (Успенського) братсва. Приватна друкарня Михайла Сльозки. Друкарні Арсенія Желібовського та Йосипа Шумлянського. Провінційні друкарні. Острозька друкарня. Почаївська друкарня.

  1. Києво-печерський осередок: Києво-Печерська друкарня.
  2. Чернігівсько-сіверський друкарський осередок: друкарня Кирила (Транквіліона) Ставровецького. друкарня Лазаря Барановича.

 


21.06.2015; 18:38
хиты: 87
рейтинг:0
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь