Групи авторів. Найперше зазначимо, що автор (генератор повідомлень) – це фізична особа, творчою працею якої на основі повідомлення створено авторський оригінал. Додамо, що крім того, автор повинен знати мову конкретного суспільства, вміти описувати нею потрібні фрагменти світу, мати достатній тезаурус і вміти підготувати це повідомлення відповідно до вимог (норм) цього суспільства.
Дослідження груп авторів – порівняно з визначенням реципієнтів – проводили значно менше, а тому здійснити їх опис і класифікацію достатньо важко. Проте спробуємо це зробити.
Групи авторів за типом повідомлення. Відповідно до типів повідомлень, виділених у розділі 2.6, авторів можна класифікувати таким чином:
- Автори образних повідомлень (письменники-митці, або літератори);
- Автори понятійних повідомлень (письменники-науковці);
- Автори образно-понятійних повідомлень (публіцисти).
Для редакційного працівника різниця між цими авторами полягає, наприклад, у тому, що автори понятійних повідомлень не завжди вміють і можуть готувати образні й публіцистичні повідомлення, а талановиті письменники-науковці чи публіцисти не завжди можуть логічно викласти потрібну понятійну інформацію.
З цього для видавничої практики випливає, що редактори повинні знати індивідуальні можливості авторів. Не слід, наприклад, укладати авторські угоди на готування тих повідомлень, що їх автори, як заздалегідь відомо, підготувати не зможуть. Коли ж укладення таких угод у зв’язку з непоінформованістю редакторів уже ж відбувається, ЗМІ змушені розривати їх іноді навіть у судовому порядку, виплачуючи фінансове відшкодування таким авторам.
Групи авторів за майстерністю подання інформації:
- Автори-ремісники;
- Автори-професіонали;
- Автори-майстри.
Очевидно, що з одного боку, і автор початківець може бути майстром готування повідомлень (тоді це просто талант), а з іншого боку, і автор-ветеран може мати низьку кваліфікацію, хоч останнє менш імовірне.
Крім того, редактори завжди повинні також пам’ятати, що існують не лише графомани-ремісники, а й графомани-майстри.
Групи авторів за обсягом тезаурусів. Класифікувати авторів за цією ознакою можна, виходячи з кількості об’єктів у їх тезаурусах )у найпростішому випадку – кількості слів у авторському словниковому запасі) і зв’язків між ними. Очевидно, що чим більший тезаурус, тим більшу кількість тем автор може описати, а, значить, для більшої кількості реципієнтів готувати свої повідомлення. Обсяг тезауруса залежить від освітнього рівня автора, проте визначається не лише ним.
У видавничій практиці редактори повинні враховувати, що некоректно вимагати від автора писати те, чого немає в його тезаурусі, тобто чого він не знає, бо інакше повідомлення може виявитися вигадкою і дезінформувати реципієнтів. Після такого повідомлення довіра реципієнта до ЗМІ, що розповсюдило повідомлення, буде суттєво підірвана. Тому редактори при потребі повинні надавати авторам можливість (літературу, час, консультації з ученими) для вивчення теми повідомлення. Редактори повинні однозначно блокувати публікування дезінформуючих повідомлень (тут ми виключаємо з розгляду той випадок, коли дезінформацію публікують навмисно).
Наскільки відомо, дослідженням обсягів авторських тезаурусів поки що не займалися, тому детальніший поділ авторів тут не подаємо.
Групи авторів за переслідуваною метою. За цією ознакою авторів можна поділити на «ідеалістів», метою яких є лише дати реципієнтам певне задоволення, та «прагматиків», які мають за мету нав’язати реципієнтам свої установки чи змусити їх до певних дій.
Автори-«ідеалісти» можуть бути поділені на тих, що мають на меті дати реципієнтам:
- Естетичне задоволення,
- Емоційне (гедонічне) задоволення,
- Пізнавальне (пізнавально-наукове, чи пізнавально-технічне) задоволення.
Таке задоволення, яке очищує емоції, Арістотель називав «катарсисом». Достатньо часто автори хочуть, щоб реципієнти досягли одночасно не одного, а кількох задоволень (напр. у худ. Творах і естетичного, і емоційного, а іноді ще й пізнавального).
Автори-«прагматики», як правило, переслідують або політичні цілі (їх повідомлення ще називають агітаційними чи пропагандистськими), або комерційні (рекламні повідомлення).
