ЇЇ лірика сповнена особливого інтимного колориту, пильної уваги до внутрішнього
світу людини.Ліричний герой — завжди яскрава особистість,сповнена самодисципліни та почуття обов’язку перед нацією:...Для мене у святім союзі:Душа і тіло, щастя з гострим болем.Мій біль бринить, зате коли сміюся, То сміх мій рветься джерелом на волю.
(«Сучасникам») У її карбованих віршах, небезпідставно названих критикою «приватними листами світові»,постає яскравий образ вольової людини, відданої ідеям національного відродження України, життєлюба, морального максималіста, апологета загальнолюдських цінностей. Власне,у цьому й полягає сенс нескореної поетесиантифашиста. У поезіях Олени Теліги — шляхетність ліній, скупість, лаконічність виразу, незвикла доцільність будови. Ця будова пнеться вгору, через край, за межу. Загальне враження чогось, що пориває душу від приземного, сірого, буденного — у небо, у височину.О. Теліга — яскрава постать, яка символізує величний і самобутній поетичний стиль та високу самопожертву в ім’я національної ідеї.
