“Сад Гетсиманський” — один із перших творів, що започаткували “табірну” прозу, пізніше представлену іменами О. Солженіцина, В. Шаламова, О. Іванова. Іван Багряний розповідає правду про трагічну епоху, про протистояння окремої особистості ворожій усьому людському системі. Життєвий матеріал, покладений в основу твору, як і в основу "Тигроловів”, запозичено з реальної дійсності. Помітну роль у романі відіграє біблійний матеріал — заголовок, епіграф, згадування Каїна та Авеля, євангельські цитати. З біблійною легендою, у саді Гетсиманському, де молився Ісус, його зрадив, передавши сторожі, Іуда Іскаріот. Проблема зрадництва є основною у творі.Учаси жахливих сталінських репресій у "сад Гетсиманський" перетворилась уся країна, у якій панували продажність, відступництво, зрада, ігнорувалися загальнолюдські ідеали і цінності. Іуда ніби вселився у душі тих, хто забув про совість, про одвічні християнські заповіді, а тих, хто за лишився вірним своїм життєвим принципам, чекала гірка доля Ісуса Христа — бути розіп’ятим і тілом, і душею. Андрій Чумак, головний герой твору, піднімається на Голгофу власного життя, намагаючись зберегти свої принципи, погляди, переконання, пройти всі кола пекла радянської в’язниці й залишитися людиною.Якщо в романі “Тигролови” Іван Багряний бачить майбутнє України в “азіатському ренесансі”, то в “Саді Гетсиманському” воно пов’язується з мрією про суспільство, побудоване не “тюрмою і кулею”, не на основі ілюзій, а на засадах гармонії і віри в Бога.
