1943 рік. Українські міста і села палають у вогні, перетворюються на руїни. Народ переживає трагедію, коли наші війська змушені були тимчасово відступити. Почалася довга окупація, яка спричинила партизанську боротьбу.
Саме в цей час О. Довженко створює кіноповість "Україна в огні" - один з кращих творів воєнного часу. Та ця кіноепопея не сподобалась Сталіну. Він її заборонив друкувати
Автор був відвертий з читачами, сказав гірку правду про тогочасні колгоспи, про Червону Армію, про органи внутрішніх справ. Про те, як доведено український народ до зубожіння, до безправ'я, як в людях вбито гідність і почуття національної гордості.
Сама назва вже говорить за себе: головним образом твору є Україна, пригноблена, стражденна, знедолена і знівечена фашистами та більшовиками.
Довженко створює галерею жіночих образів, трагічних, але величних і прекрасних. Усі вони уособлюють загальний образ багатостраждальної України.
Жах війни, людське горе, знущання над народом не зломили в людях духовної чистоти, вірності. Довженко своєю повістю довів, що український народ - безсмертний. Автор захистив свою націю, зранену Україну, виступив справжнім патріотом-гуманістом в кінці великої трагедії своєї Батьківщини.
