О. Довженко виступає новатором, творячи самобутній жанр — кіноповість, який поєднує в собі риси кіносценарію та повісті. Атрибутами кіносценарію є фрагментарність, монтажна композиція, лаконізм діалогів, динамічність сюжету. Ознаки повісті — епічний принцип зображення життя, яскраві пейзажні картини, авторські відступи. У поєднанні цих рис і виявляється своєрідність кіноповісті, яка під пером О. Довженка набуває ще й ліризму, романтично-піднесеного змалювання людей, подій, природи.