У передмові до п'єси «Свіччине весілля» І. Кочерга писав: «Коли я випадково натрапив на мотив «заборони світла», мотив, що й послужив темою для цієї драми, мене захопила в ньому можливість змалювати барвисту картину суто міського життя і соціальної боротьби в стародавньому місті, а на цьому мальовничому тлі створити узагальнений образ боротьби України за свою волю й самобутню культуру». Поштовхом до виникнення творчого задуму став дійсний історичний факт, зафіксований у грамотах литовських князів, а саме: заборона, як нібито протипожежний захід, світити світло в будинках київських городян і ремісників, яка тривала майже п'ятнадцять років Навколо цього факту безчинства «власть імущих» і розгортається сюжет п'єси «Свіччине весілля». У такому контексті п'єси світло символізує волю, свободу. Цей мотив розкривається у вдало знайдених драматургом сюжетних перипетіях: середньовічний народний звичай женити свічку», арешт Івана Свічки, відчайдушна спроба Меланки врятувати коханого. Крізь пітьму й негоду проносить тендітна дівчина беззахисний вогник свічки, обе рігаючи його, бо від цього залежить доля її коханого.