Першою з них була Спілка селянських письменників «Плуг» (1922-32), яка хотіла об’єднати селянство з пролетаріатом і творити нову соціалістичну культуру. Видавала вона альманахи «Плуг» і журнал «Плужанин».
У 1923 р. виникає друга, короткого тривання, літературна організація пролетарських письменників «Гарт» (м.ін. з участю Хвильового, Сосюри, Йогансена), яка в основу своєї праці кладе марксистську ідеологію і програмові постуляти компартії, та відмежовується від різного роду формалістичних угруповань.
Не враховуючи молодечої літературної організації «Молодняк», третьою найповажнішою, історичного значення, організацією літературного Харкова стала В А ПЛІТЕ (Вільна Академія Пролетарської Літератури), якої основником був М. Хвильовий. Ця організація за три роки свого існування (1926-29) відіграла особливо важну роль так в українському літературному русі, як і в формуванні української революційної думки. Вона теж згуртувала навколо себе велику групу української інтелігенції та найкращих письменників того часу. Її першим президентом був М. Яловий, другим — М. Куліш; Хвильовий був заступником, О. Слісаренко — секретарем. Між членами були такі видатні письменники, як П. Тичина, В. Сосюра, Ю. Яновський , М. Бажан, А. Любченко, Г. Шкорупій, П. Панч.
В органах ваплітянців «Вапліте», «Літературний ярмарок», «Проліт-фронт», видаваних в різний час, ніколи не містились матеріали писані на партійне замовлення, і це притягало письменників, які з комуністичним світоглядом нічого спільного не мали, і чимало з них стояли на українських національних позиціях.
Після виступу Л. Кагановича проти Хвильового, якого він назвав „куркульським охвістям» і „підголоском буржуазії”, організацію ВАПЛІТЕ у 1928 р. ліквідовано. У 1929 р. ваплітянці створили нову організацію «Проліт-фронт», з місячником такої ж назви, але з початком 1931 p., під тиском партії, вона самоліквідувалась. Того ж 1931 р. ліквідувалась основана у 1929 р. літературна група «Нова Генерація», як теж і створена з колишніх ваплітянців «Техно-мистецька група А».
* * *
Під обстрілом партійної критики була теж група київських письменників, що стояли на близьких до ВАПЛІТЕ позиціях, згуртованих у літературній організації «Аспіс» (1923), «Ланка» (1924-26) і врешті, «Марс» („майстри революційного слова»), яка проіснувала до 1934 р. Належали до цих організацій такі письменники, як М. Івченко, В. Підмогильннй, Гр. Косинка, В. Антоненко-Давидович. Дм. Фальківський, Є. Плужник, Т. Осьмачка. Організації «Ланка», «Марс» були для Києва тим, чим для Харкова ВАПЛІТЕ, Пролітфронт, тобто чільною організацією, що об’єднувала більшість письменників столиці.
