пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

35. Поняття й ознаки правочинів. Умови дійсності правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цив.прав та обов'язків. 
Зі змісту правочину можна визначити такі основні його ознаки: 
Правочин є юр.фактом, оскільки внаслідок його вчинення виникають, змінюються або припиняються цив.права та обов'язки. 
Правочином є вольова дія суб'єктів цив.права, спрямована на набуття, зміну або припинення цив.прав та обов'язків. За цією ознакою правочин відрізняється від юр.вчинків, правові наслідки яких наступають в силу закону незалежно від волі його суб'єктів. 
Правочин - це дія, яка не тільки спрямована на набуття, зміну або припинення цив. прав та обов'язків, а й породжує такий правовий результат. Тому, наприклад, досягнення між сторонами згоди про розірвання договору має наслідком припинення цив.прав та обов'язків між його сторонами; бажання спадкодавця заповідати своє майно визначеному суб'єкту зумовлює виникнення для останнього цив.прав та обов'язків. 
Правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб'єктів цив.права. За цією ознакою вони відрізняються від адміністративних актів, які також спрямовані на виникнення, зміну або припинення цив.прав та обов'язків, але видаються компетентними органи держ.влади. 
Правочином може бути лише правомірна дія. Відсутність правомірності у вчиненому правочині зумовлює необхідність розглядати його як цив.правопорушення, що випливає з системи юр.фактів, де протиправні дії протиставляються діям правомірним. 
Під дійсністю правочину слід розуміти його можливість породжувати, змінювати або припиняти для його сторін цив.права та обов'язки. Для того, щоб правочин був дійсним і породжував ті правові наслідки, яких прагнули досягнути його сторони, необхідна наявність ряду умов. 
Під умовами дійсності правочину розуміють такі вимоги закону щодо змісту, дієздатності, спрямованості волі та відповідності її волевиявленню, а також форми вираження, яким повинен відповідати вчинений правочин.

Відповідно до ст.203 ЦК правочин для визнання його дійсним має відповідати таким умовам: 
Зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам цив.законодавства, а також моральним засадам суспільства. 
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цив.дієздатності. 
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 
Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Порушення хоча б однієї умови дійсності правочину має наслідком його абсолютну недійсність (нікчемність) або можливість визнання його недійсним судом за позовом заінтересованої особи (оспорюваність). 


10.06.2015; 21:32
хиты: 139
рейтинг:0
Профессии и Прикладные науки
право
гражданское право
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь