Право власності в об’єктивному смислі - це сукупність норм, які регулюють відносини по володінню, користуванню та розпорядженню власником своїм майном; в суб’єктивному смислі - це закріплена за власником юридично забезпечена можливість здійснювати ним будь-які дії, що не суперечать закону щодо належного йому майна на власний розсуд.
Право власності є абсолютним, оскільки в такому правовідношенні управомоченій особі (власнику) протистоїть невизначена зобов’язаних осіб (невласників), кожна з яких зобов’язана утримуватися від порушення прав власника.
Зміст права власності складають:
- право володіння;
- право користування;
- право розпорядження.
Право володіння - це юридичне панування особи над річчю, а також фактичне та господарське посідання нею (чи фактична приналежність майна особі).
Володіння річчю може здійснюватись як власником, так і іншими особами на підставі договору з власником чи іншій правовій підставі. Володіння не власника речі визначається законним, якщо воно засновано на правовому титулі (договору чи іншій правовій підставі) та охороняється законом як і володіння власником.
Незаконне володіння може бути двох видів:
^ добросовісне (коли володілець не знає і не може знати про незаконність свого володіння);
^ недобросовісне (коли володілець знав чи повинен був знати про
незаконність володіння).
Право користування - це гарантована законом та визнана за власником юридична можливість отримати (здобути) від речі її корисні господарські властивості в процесі особистого чи виробничого споживання, в т.ч. отримувати плоди та доходи.
Право розпорядження - це визнана і гарантована законом можливість власника визначати юридичну долю речі, тобто можливість припинити право власності на неї або тимчасово зупинити здійснення прав володіння та користування.
ЦК передбачає наступні види (форми) власності:
• приватна;
• комунальна;
• державна;
• колективна (за ГК).
Суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи; об’єктами може бути будь-яке майно, крім його видів, які відповідно до закону не можуть знаходитись у власності таких осіб (ст. 325 ЦК).
В державній власності знаходиться майно, в т.ч. кошти, які належать державі Україні; від її імені та в її інтересах право власності здійснюють органи державної влади (ст. 326 ЦК).
У комунальній власності знаходиться майно, в т.ч. кошти, які належать територіальній громаді; управління ним здійснюють безпосередньо територіальна громада та створені нею органи місцевого самоврядування (ст. 327 ЦК).
Стаття 324 ЦК та стаття 13 Конституції закріплюють об’єкти права власності українського народу.
