Цивільне право як науку ще називають цивілістикою, що означає систему знань, положень та висновків про цивільно-правові явища.
Предметом цивільно-правової науки є чинне законодавство, практика його застосування, історія розвитку, досвід цивільно-правового розвитку в зарубіжних країнах. Окрім того, цивілістика вивчає також поняття цивільного права, його місце в правовій системі, його походження та закономірності розвитку, систему та зміст цивільно-правових норм, інститутів та підгалузей, їх роль у правовому оформленні життя суспільства та ефективність їх застосування.
Наука цивільного права — це систематизована сукупність знань про цивільно-правове регулювання суспільних відносин, властивості та закономірності його функціонування та розвитку, способи досягнення його ефективності, засоби отримання нових знань, необхідних для подальшого вдосконалення цивільного права.
Цивілістична наука є доволі серйозно розробленою сферою знань, яка не могла виникнути та розвиватись сама по собі. Цивільне право як наука існує у взаємозв'язку з іншими науками. Насамперед, цивільне право пов'язане з низкою юридичних наук, серед яких провідне місце посідає теорія держави і права, яку справедливо вважають "наукою юридичних наук". Адже саме з теорії держави і права наука цивільного права запозичила низку фундаментальних понять, категорій, конструкцій та положень, які стали підґрунтям подальших спеціальних цивілістичних досліджень. Досить тісно цивілістика пов'язана також і з наукою конституційного, адміністративного, фінансового, земельного та цивільно-процесуального права, оскільки предмети цих наук є дотичними зі сферою цивільно-правового регулювання. Окрім юридичних наук, цивілістика перебуває у тісному взаємозв'язку і з іншими суспільними науками, наприклад, філософією, політологією, соціологією, історією тощо. Особливий зв'язок існує між цивільним правом та економічною наукою.
Цивільне право як навчальна дисципліна має за мету, передусім, навчити цивільному праву і науці цивільного права, що передбачає пізнання цивільно-правових норм, практики їх застосування, прищеплення навичок і вмінь аналізувати наукові теорії, вирішувати конкретні життєві ситуації, що виникають у сфері цивільно-правового регулювання.
Базою для навчання є цивільне законодавство, наука цивільного права, загальна теорія права, філософія, історія та інші науки. Система навчальної дисципліни побудована з урахуванням системи ЦК України. Хоча повного співпадання між ними немає. Перш за все це пояснюється тим, що дисципліна має за мету не тільки навчати цивільному праву, а й оволодівати понятійним апаратом науки цивільного права, основними її здобутками, ознайомлення з її проблемами.
Відповідно до цього складена система вивчення цивільного права, що складається з двох частин:
1) загальні положення цивільного права; особисті немайнові права людини і громадянина; право власності та інші речові права; загальні положення про зобов´язання та договори, а також спадкове право, так як спадкування є однією з підстав виникнення та припинення права власності;
2) інші інститути цивільного права, крім тих, що складають систему міжнародного приватного права.
