Берестейська (Брестська) церковна унія 1596 р.

-
об'єднання православної церквиУкраїни та Білорусі з
католицькою церквою в 1596 р. при підлеглості
православної церкви Папі Римському, визнанні основних
католицьких догматів і збереженні православної обрядності.
її було проголошено на церковному соборі в Бресті. В
результаті Берестейської церковної унії утворилася
Українська греко-католицька церква (уніатська церква ).
Основна мета польської влади. Для подальшого зміцнення
Речі Посполитої, як вважали польська влада і католицькі
кола, було необхідно об'єднати православних українців і
білорусів з поляками-католиками. Православні єпископи
також виступали за об'єднання церков, але при цьому
інтереси православних і католицьких ієрархів, так само як і
їх бачення ролі і становища майбутньої уніатської церкви,
були зовсім різними.
Розкол собору. Проголошення унії. Проте собор одразу
розколовся на два окремі собори - православний і
уніатський:
Православний собор відхилив унію; уніатський - проголосив
унію, визнав владу Папи Римського, прийняв основні
догмати католицької церкви, зберігши проте православні
обряди та церковнослов'янську мову. Уніатським єпископам
обіцяли сенаторські звання (ця обіцянка залишилася
невиконаною). Уніатське духовенство, як і католицьке,
звільнялося від податків, уніатська шляхта дістала право
обіймати державні посади нарівні з католицькою шляхтою, а
уніати-міщани зрівнювалися у правах з католицьким
міщанством.
Наслідки підписання унії. Польській уряд вважав унію
обов'язковою для всіх православних на території Речі
Посполитої. Православна релігія опинилася на становищі
незаконної. Унія насаджувалася силою. За допомогою
Берестейської церковної унії польські пани й католицьке
духовенство сподівались денаціоналізувати й ополячити
український і білоруський народи. Українські та білоруські
селяни, міщани, козаки стійко боролися проти нав'язування
католицтва та унії. Це була боротьба проти феодально-
кріпосницького і національно-релігійного гніту, проти
панування шляхетсько-католицької Польщі. Вона мала
національно-визвольний характер.