Ставши правителем величезної країни, князі
Володимир зосередив увагу на захисті власних
кордонів. Зокрема, він давав належну відсіч агресивним
балтським племенам ятвягів, волзьким болгарам,
полякам, які зазіхали на руські землі. Щоб убезпечити
західний кордон, заснував над Бугом місто, назване
його іменем — Володимир (Волинський). Упродовж
майже всього правління вів наполегливу і виснажливу
боротьбу проти незліченних печенізьких орд. Для
захисту від кочівників розпочав будівництво т.зв.
Змієвих Валів — системи гігантських земляних валів з
добротними дубовими частоколами на них, фортець,
укріплених міст, яка простягалася майже на тисячу
кілометрів.
Водночас зі зміцненням кордонів Київської Русі
Володимир розгортає широку програму реформ, метою
яких було посилення великокнязівської влади та
внутрішньої консолідації країни. Одною з
найважливіших була адміністративна реформа (бл. 988
р.), спрямована на ліквідацію племінних княжінь і
запровадження нового адміністративного поділу
держави на уділи — землі навколо найбільших міст.
Усього таких уділів було вісім. Туди призначали
врятувати синів великого князя або його довірених осіб
— посадників, які безпосередньо залежали від нього.
Так Володимир усунув від влади племінних князів,
зосередивши її виключно в руках своєї династії.
Політичне об'єднання Київської держави потребувало
відповідних зрушень і в релігійній сфері. Тому спершу
Володимир здійснив спробу запровадити єдиний
пантеон язичницьких богів на чолі з Перуном — т.зв.
шестибожія. Однак збагнувши, що язичництво зжило
себе і перешкоджає зв'язкам із християнськими
країнами Європи, він схилився до прийняття
християнства з Візантії.
Хрещення Київської держави, що розпочалося в 988 р.,
відбувалося повільно, зі значним опором народу, який
продовжував поклонятися прадавнім божествам, але
неухильно. Воно зміцнило державну єдність, освятило
владу великого князя, сприяло розвиткові культури,
поширенню писемності, створенню перших шкіл і
бібліотек, будівництву храмів. Цим актом Київська
держава остаточно визначила своє місце в Європі,
увійшовши як рівноправна до кола християнських
народів. Розширилися її політичні" економічні та
культурні зв'язки з багатьма європейськими країнами.
Тіснішими ставали стосунки князя Володимира з іншими
монархами також завдяки традиційній для того часу
практиці династичних шлюбів. Вони були своєрідною
гарантією двосторонніх дипломатичних відносин,
зміцнювали політичні, економічні, культурні зв'язки між
Руссю-Україною та рештою європейського світу.
Отже, за князювання Володимира Великого Київська
держава досягла найбільшої політичної могутності.
Його діяльність сприяла розквіту Русі та зміцненню її
міжнародного авторитету. Значного розвитку набуло
господарство. За Володимира, крім гривень,
розпочалося карбування перших на Русі золотих і
срібних монет — злотників і срібників. На деяких із них
уперше як герб князя було викарбовано знак тризуба.
