Етнічні (народні) культури виникли в давнину разом з етносами. Їх історично перша форма - племінна культура.
Етнічна культура несе в собі традиції предків, що охоплюють головним чином сферу праці та побуту:її риси проявляються в особливостях їжі та одягу, фольклору, народних промислів, народної медицини і т. д. Зазвичай вона складається як культура усна, але з поширенням грамотності поступово набирає письмові форми.
Специфіка етнічної культури значною мірою обумовлена природним середовищем. У ній виражається віковий народний досвід життя і раціонального ведення господарства в даних умовах природи. Оскільки в наш час такий досвід затребуються головним чином у сільськогосподарській діяльності, вона зберігається в більшій мірі в селі, ніж у місті.
Багатство національної к-ри примножується на основі писемності та освіти і втілюється в літературі та мистецтві, науці та філософії, соціально-політичному і технологічному розвитку суспільства. Кращі досягнення національної культури - це продукт творчості найбільш талановитих представників нації, освічених, ерудованих людей. Її осередком є не стільки село, скільки місто з його театрами, музеями, бібліотеками, навчальними закладами. Оволодіння національною культурою не дається само собою - воно досягається в процесі освіти і самоосвіти і вимагає серйозних інтелектуальних зусиль.
Отже, етнічна к-ра-матерал.і дух.цінності, вироблені певним етносом впродовж його історії, на його власній території засобами етнічного самовираження і не включає імпортних зразків. Національна к-ра – символ вірувань, переконань, цінностей, норм та зразків поведінки, які властиві певній спільноті тієї чи іншої держави.До її складу можуть входити к-ка етнічних к-р.
