У житті політика існує у взаємозв'язку з іншими сферами суспільства. Але у неї є межі. Не всі явища включають у себе політичний компонент. Навіть далеко не всі органи державної влади займаються політикою (діяльність податкової та митної служб, судочинство). Існує більша сфера міжособистісних відносин, яка є об'єктом тільки морального регулювання. Найбільшою мірою політичний аспект виражений в діяльності законодавчих органів. Демократичний парламент – сфера представництва різних груп, де в виясняється співвідношення їхніх сил, що виражається в прийнятті рішень з принципових питань внутрішнього-зовнішньополітичного життя. Характер політичних проблем, що розглядається законодавчими органами, різнобічний: від гарантій прав і свобод особистості до питань норм власності, рівня оподаткування і соціальних витрат держави. Для того щоби показати межі поширення політики, в науці використовують поняття політична сфера. Політична сфера – сфера політики, політичного життя суспільства, межі поширення безпосередніх дій політиків, а теж політичних організацій, вплив політичних ідей.
У соціологічній теорії ствердився підхід, згідно з яким суспільство потрібно уявляти у вигляді комплексу взаємопов'язаних, але самостійних сфер (підсистем):
· господарсько-економічна сфера забезпечує всю матеріальну інфраструктуру і включає в себе відносини з приводу виробництва і розподілення матеріальних благ;
· соціальна сфера розвивається на основі міжособистісних і групових відносин з урахуванням соціологічного статусу кожного індивіда, спільності-відмінності громадян за типом занять, розміром доходів, престижу, а також за етнічною, демографічною, соціально-територіальною і іншою приналежністю. До таких соціальних проблем відносять коло проблем, пов'язаних з організацією праці і побуту, здоров'я, добробуту та захисту;
· політична сфера складається щодо влади й участі в державному управлінні;
· духовна сфера включає в себе виробництво духовних цінностей, світогляду та науки, а також відносин із приводу вжитку духовних благ.
Взаємозв'язок політики з іншими суспільними сферами проявляється в двох аспектах: 1. політика детермінована економічними, а також духовними факторами, соціальною структурою суспільства, статусними характеристиками соціальних груп, рівнем соціального розшарування суспільства, етнічною і конфесійною структурою; 2. сама політика здатна впливати на ці сфери, проникати в них.
В політичній свідомості розрізняють певні рівні – емпіричний (буденний) та теоретичний.
Емпіричний являє собою сукупність поглядів, уявлень та ідей, які виникають безпосередньо з буденної практики людей, і відображає здебільшого поверхневі процеси. Емпіричній свідомості притаманні емоційність, імпульсивність, здатність піддаватись настроям та маніпуляціям. Наукова більш об’єктивна, але, звичайно, не застрахована від помилок та ідеологічних упереджень.
Ідеологію можна розглядати як своєрідний рівень (або тип) політичної свідомості – систематизоване, цілісне відображення корінних інтересів певного класу, нації, соціальної групи, пов’язаних з боротьбою за владу, її здійсненням та захистом для реалізації цих інтересів. Будь-яка ідеологія страждає в тій чи іншій мірі утопізмом, оскільки не враховує корінних інтересів інших класів, націй та соціальних груп.
У практичному житті розглянуті рівні існують разом, утворюючі складне явище масової політичної свідомості, яке є об’єктом впливу та маніпулювання у політичних цілях. Масова політична свідомість – це сукупність найбільш розповсюджених у суспільстві (або його частинах) думок, оцінок, ідей, які поєднують елементи емпіричного, теоретичного та ідеологічного рівня, здатна справляти вплив на свідомість окремих осіб.
Громадська думка – це специфічний стан свідомості, який включає в себе потаємне чи явне ставлення різних соціальних спільностей до подій, фактів або процесів соціальної дійсності, в тому числі політичної діяльності. Громадська думка як політичний інститут бере участь у здійсненні влади. Це важливий механізм прийняття політичних рішень на всіх рівнях. Оскільки громадська думка виступає знаряддям політики, то її формування є сферою боротьби за владу. Ця сфера торкається, зокрема, засобів масової інформації.
