.Перша лялька-мотанка була виготовлена більше 5 тисяч років тому. Такі ляльки можна знайти в будь-якій країні.
Це була не просто іграшка. Вважалося, що вона захищала людину від неприємностей та бід.
Ляльку часто використовували у ритуалах. При виготовленні ритуальної ляльки в неї вплітали все те, від чого людина хотіла позбутися (біди, хвороби), і спалювали на вогнищі, або топили у воді.
При розкопках Помпей були виявлені численні лялькові лавки із збереженим товаром. Ляльковим ремеслом займалися не тільки гончарі, але і знамениті скульптори й різьбярі по дереву.
У Єгипті знайдена римська ганчір'яна набивна лялька: виконана з грубого полотна та набита клаптиками і папірусом. Дітки часів Римської імперії грали не тільки ляльками.
Достеменно відомо, що в Древньому Римі були лялькові будиночки з мініатюрними меблями, іграшкові звірики, солдатики, вовчки (дзига по-нашому), кульки і холо-хупи ... Виготовлялися ляльки з обпаленої глини (найдешевший варіант), а також з кістки, дерева, воску, бурштину, бронзи, міді і навіть срібла з золотом.
Подібно грецьким лялькам, римські робилися голенькими, без одягу.
Ганчір'яна лялька, Стародавній Рим (4-3 ст. до н.е.)
Висота 19 см (Британський музей)
Дана ганчір'яна лялька чудово складена - подивіться на пропорції!
Руки зроблені з скрученого лляного полотна (нагадує стародавні слов'янські), кольорова вовняна тканина, нині майже втрачена, покривала обличчя і тіло.
До кінця не ясно, жінка це або чоловік, але синя намистина (праворуч), швидше за все, частина прикраси - можна припустити, що це жінка.
Лялька збереглася тільки завдяки посушливому єгипетському клімату, на підставі єгипетських знахідок епохи Стародавнього Риму ми можемо зробити висновок, що лялька була дуже популярна, ця популярність притаманна їй до сих пір на території сучасної Італії.
Ляльок можна було бачити в будь-якій селянській хаті. Вони виконували різні функції - охороняли житло, дітей, сон, берегли господарство.
Діти любили ними бавитися.
Українська лялька-мотанка
Мотанка відрізняється від звичайної іграшки відсутністю обличчя. За уявленнями язичників через обличчя в ляльку вселяється душа. А душа буває доброю чи поганою.
Матеріалами для виготовлення служать натуральні матеріали (сіно, солома, дерево, трави, сухе листя, насіння, зерна). Прикрашали мотанку народними орнаментами та вишивкою.
Народ вірив, що в мотанці знаходиться дух предків і що вона може передавати досвід з покоління в покоління. Українці вважали, що цей символ приносить їм багатство та успіх.
Секрети виготовлення ляльок передавалися в родині від матері до дочки. Коли дівчина виходила заміж, мати дарувала їй ляльку-мотанку, як оберіг для нової домівки.
Хворій дитині давали пограти з лялькою. Після чого її знищували. У народі вірили, що вона вбере в себе її недугу. Коли дитина виростала, її місце в колисці займала лялька. Вона охороняла це місце від нечистої сили до народження наступної дитини.
На Різдво виготовляли спеціальних ляльок із зерна. Вони символізували добрий урожай.
Існувало три типи ляльок-мотанок: немовля, баба-берегиня, наречена.
При народженні дитини українці виготовляли ляльку-немовляти. Лялька виконана у вигляді немовляти в пелюшках. Її укладали в ліжечко поряд з дитиною для охорони її сну та здоров'я.
Баба-берегиня допомагала оберігати достаток сім'ї. У середину ляльки вкладали монети, зерно, вовну для збереження домашнього тепла, отримання хорошої вовни овець та грошового достатку.
Лялька-наречена захищала дівчат від пристріту і підтримувала їх. Цю ляльку багато одягали і прикрашали, так як вона символізувала придане нареченої і привертала багатого нареченого.
В Україні народну ляльку робили з соломи, тканини, шматочків старого одягу, ниток. Спосіб простий - перекручування й перев'язування тканини.
На обличчі такої ляльки різними нитками намотується хрест.
Ляльок-мотанок або не одягали або шили їм одяг. Іноді це були мініатюрні народні костюми, традиційні для тієї чи іншої місцевості.
Колись такі ляльки робили всюди: наші прапрабабусі інших ляльок і не знали.
Мотанка виготовляється з доступного дешевого матеріалу і без будь-яких інструментів. Може бути сплетена з соломи або зовсім без застосування нитки. Голова називається «лялькою». Для неї шматочок тканини складається вузькою смужкою, а потім загортається «рулетиком» і обмотується тканиною.
«Лялькою» називається і перший обжинковий сніп, закручений особливим способом. Голова приєднується дуже просто: до колодки, до трісці, до кукурудзяного початку та ін. Мотанка навіть може не мати рук, тільки обгортається тканиною. І тут вже годиться все, що знайдеться в господарстві. Раніше найціннішою прикрасою для ляльки ставали шматки старих вишитих сорочок, іншого одягу.
Мотанки не мали обличчя, а замість очей, рота - хрест з ниток. Хрест у колі - це солярний знак*, таким чином, лялька з таким обличчям несе в собі сонячну енергетику. У голівку мотанки часто зав'язували зерна пшениці. Це також додавало їй сакральне значення, так як зерно пов'язане з померлими або ненародженими душами. Коли його «ховають», воно оживає, проростає і знову починає вічний кругообіг життя.
Тому мотанку пов'язують з уявленнями про життя і небуття, з досвідом минулих поколінь та їх зв'язком з майбутніми поколіннями. Мотанка пов'язана з усіма аграрними святами. Її роблять на Колодія, наприкінці Масниці (як уособлення зими, яку спалюють), на Івана Купала (лялька Марена). Її сакральне значення збереглося.
Обов'язкова умова - іграшка повинна бути хрестоподібної форми, щоб не нагадувати собою реальної людини.
Існує теорія, за якою українська народна лялька з'явилася внаслідок побутових змін, матеріалів і образів виготовлення культових жіночих зображень.
Після прийняття християнства язичницька міфологія тривалий час залишалася актуальною, оскільки була пов'язана з природою (обряди Масляна, Купала тощо).
Це вплинуло на ляльку - іграшку для дітей, змінило її сюжетний зміст, наповнило новим змістом. Матеріалом для таких ляльок служили солома, трава, тканина, гілки дерев, глина, дерево, очерет тощо.
Превалювання жіночих зображень над чоловічими пояснюється тим, що з жіночим образом з давніх часів асоціювалися уявлення про богиню родючості, берегиню домашнього вогнища та захисницю.
Образ молодої дівчини, "увінчаний квітами дівчини", "княгині і дружки" в окремих селах Полтавщини, Черкащини та Київщини символізує родючість та життя. Тоді як в інших селах цих областей переважає образ ляльки-матері "Богородиці".
Ляльки Середньої Наддніпрянщини своєрідні за образом виготовлення та складні за декоративною палітрою. Таку ляльку виготовляли методом зв'язування і накручування вузлів без голки та ножиць. Тому вона і називається "вузликова лялька". Існувало ще поняття "мотанки" - ляльки візуально схожою з "вузликовою", але виконаної шляхом намотування окремих шматочків тканини на основу.
Хрест на обличчі-символ веселки, тому він робиться з яскравих ниток. Обличчя-солярний знак сонця. Всі вертикальні лінії-це чоловіче начало, всі горизонтальні лінії - жіноче.
Так вже склалося, що ляльки Середньої Наддніпрянщини мають найбільш обрядовий вигляд. Вони декоративні, яскраві, строкаті, мають язичницький трохи таємничий вигляд...
Оскільки народні ляльки з тканини були невід'ємною частиною селянського побутового середовища, пов'язаної з землеробською роботою та домашнім вогнищем, тому вони і в давні часи, і сьогодні є символом родючості, материнства й своєрідним оберегом.
Ляльки виготовлялися або на швидку руку, щоб заспокоїти і зайняти дитину, або старанно як подарунок на свято, весілля, чи на день народження.
Майстерно зроблена, пишно вдягнена лялька є цінним предметом домашнього майна, разом з тим виступаючи посередницею між старшим і молодшим поколіннями, запорукою добробуту, щасливого родинного життя, й захисту від злих сил!
І сьогодні серед розмаїття сучасних ляльок народні ляльки з тканини є особливим видом з неосяжною енергетикою, які цілюще впливають на психіку й здоровий розвиток дитини. Саме тому в наші дні вони стають все більш і більш популярними!
ПЛАН ЛЯЛЬКИ МОТАНКИ
1. Викладаємо на столі все, що знадобиться для виготовлення ляльки-мотанки:
для голови - шматок м,якої тканини, наприклад у мене (на фото) стара гарусова хустка, підійде пеленка чи рушник, чи стара наволочка;
для рук і нижньої спідниці - ситцеву тканину, у мене - магазинний рушник під вишивку, підійдуть дитячі платтячка, сорочечки, тощо;
Спідниця, фартушок і корсетка (жилетка) - будь-які несипучі тканини, які вам довподоби; у мене на фото - старе дитяче плаття в червону клітинку, шматок від скатертини, і від вовняної хустки.
mastrklas-photo-1
2. Розстеляємо тканину для голови на столі, складаємо краями до середини, Ширина складеної тканини буде висотою голови ляльки.
mastrklas-photo-2
3. Далі скручуємо тканину, це і буде основа для голови ляльки-мотанки. Доречі, з боків скрутки видно спіраль - символ безкінечності життя.
mastrklas-photo-3
4. Отриману скрутку тугенько перемотуємо нитками, злегка стягуючи. Чим тугіша буде голова - тим краще намотувати хрест.
mastrklas-photo-4
5. Для обмотування голови виберіть тканину яка не просвічується, але і не дуже цупка, тоді голова буде охайною і без складок. У мене на фото тканина біла, але може бути будь-якого світлого кольору, бачила навіть у мілкий малюнок - досить гарно.
mastrklas-photo-5
6. Кладемо скрутку на клаптик посередині, ближче до низу; накриваємо верхнім кутом тканини і тримаючи скрутку загортаємо всі складки тканини назад.
mastrklas-photo-6
7. Передня частина голови повинна бути гладенькою, по-можливості без складок.
mastrklas-photo-7
8. Беремо голову у ліву руку, а правою обмотуємо ближче до скрутки - формуємо шию.
mastrklas-photo-8
9. Далі беремо нитки для намотування хреста. Взагалі, наші прабабусі намотували простий однотонний хрест чорного або червоного кольору. Чорний колір - жіноча енергія, спокій, вода, ніч, Луна (місяць). Червоний - чоловіча енергія, активна, Сонячна, пробивна.
Під час намотування сакрального хреста, голову ляльки-мотанки тримаємо лівою рукою, а намотуємо нитки правою, і тільки за годинниковою стрілкою. Взагалі, будь-які частини ляльки намотуються тільки за годинниковою стрілкою.
Обмотуємо ниткою шию ляльки, щоб закріпити нитку. Далі виводимо нитку посередині голови назад.
mastrklas-photo-9
10. обмотуємо голову і повертаємось наперед.
mastrklas-photo-10
11. Таким чином, ми ніби обмотуємо половину голови. Про кількість витків інформації ніде не знайшла. Сама роблю непарну кількість (7,3,5,тощо).
mastrklas-photo-11
12. Далі заводимо нитку через задню частину голови на іншу (ліву) частину шиї, і виводимо нитку наперед.
mastrklas-photo-12
13. Тобто, ми обмотали одну частину голови (справа), а тепер обмотуємо іншу частину (зліва), і не забуваємо мотати тільки за годинниковою стрілкою.
mastrklas-photo-13
14. Повинно вийти ось так (як на фото). Якщо у вас трішки роз,їхались нитки, чи неоднакова намотка, то це нічого страшного, знічить трохи поспішили, або хвилювались. Пам,ятайте, головне у створенні ляльки-мотанки це спокій і радість, така собі спокійна радість. У моєї першої ляльки хрест зовсім худенький, декілька ниточок не дуже гарно натягнутих. Але вона стоїть на чільному місці, під іконами, і міняти її на іншу я не хочу.
mastrklas-photo-14
15. Тож дихаємо глибоко і продовжуємо. Якщо вас задовольняє вертикальна намотка, обмотуємо нитку декілька разів навколо шиї ляльки, і переходимо до горизонтальної намотки.
Виводимо нитку ззаду голови і умовно приміряємо де буде проходити лінія намотування.
У деяких майстрів горизонтальна лінія досить високо, в інших - майже внизу. Мені здається, що принципової різниці немає, робіть як вам зручніше.
mastrklas-photo-15
16. Притримуючи нитку великим пальцем правої руки, намотуємо нитку горизонтально за годинниковою стрілкою.
mastrklas-photo-16
17. Намагайтеся намотувати так, щоб нитки лягали одна біля одної, а не одна на одну. Для новачків підійдуть більш товсті нитки. Хоча, я починала із звичайних швейних ниток, тут головне не квапитись.
mastrklas-photo-17
18. Коли ви намотали достатню кількість горизонтальних витків, виводимо нитку позад голови, опускаємо її до шиї та закріплюємо (намотуємо5-7 витків навколо шиї). нитку обриваємо, або обрізаємо.
mastrklas-photo-18
19. Я вас вітаю з почином. Взагалі, можна залишити і таку заготовку для ляльки. Але, рекомендую всім пройти шлях до кінця.
mastrklas-photo-19
20. Беремо нитку іншого кольору. Якщо у вас тканина для голови ляльки-мотанки кольорова, можете сміливо брати білу нитку, виходить гарне поєднання.
Я взяла червону. Закріплюємо нитку на шиї ляльки (5-7 витків), І виводимо її з лівої сторони вертикальної чорної лінії. Намагайтеся класти витки один біля одного. Доречі, не бійтеся поправляти роботу, можна нігтиком підсувати нитку.
mastrklas-photo-20
21. Намотуємо зліва бажану кількість витків, і виводимо нитку позад голови. Доречі, кількість витків потрібно рахувати, бо на готовій роботі один-два зайві витки будуть помітні. Рекомендую брати однакову кількість витків, наприклад: тільки сім, або тільки п,ять, тоді ви не заплутаєтесь.
mastrklas-photo-21
22. Коли зліва намотали достатньо, виводимо нитку позаду і переходимо на іншу сторону.
mastrklas-photo-22
23. Тепер намотуємо з правої частини вертикальної чорної лінії. Після закінчення, нитку закріплюємо навколо шиї.
mastrklas-photo-23
24. Далі, переходимо на горизонтальну лінію. Спочатку намотуємо червону нитку над чорною.
mastrklas-photo-24
25. Доречі, деякі майстрині намотують горизонтальнмй виток тільки над центральним кольором. Виглядає цікаво.
mastrklas-photo-25
26. Потім намотуємо червону нитку під чорною горизонтальною лінією, виводимо нитку позаду голови ляльки і закріплюємо на ши. 9-11 витків. нитку обрізаємо, чи обриваємо.
mastrklas-photo-26
27. Тепер ви можете собою пишатися - у вас в руках справжня українська народна лялька-мотанка із сакральним хрестом. Доречі, є багато різних способів намотування хреста. Я вважаю, що кожен спосіб намотування має право на існування, і не можна вважати якийсь один найбільш правильним. Але це тільки моя думка, Я нікого не агітую.
Голова ляльки готова.
Тепер будемо її наряджати. Для нижньої спідниці підійде будь-яка тканина. Можна взяти білу і прикрасити її понизу тасьмою.
Беремо відрізок тканини, обгортаємо ляльку, фіксуємо тканину біля шиї (примотуємо ниткою).
mastrklas-photo-27
28. Для рук можна взяти так ж тканину, чи іншу. Складаємо тканину краями всередину (як для голови), або скочуємо трубочкою, підігнувши край. Фіксуємо ниткою відділяючи долоні ляльки.
mastrklas-photo-28
29. Примотуємо руки до шиі ззаду тлуба. Примотувати треба навхрест.
mastrklas-photo-29
30. Далі, одягаємо нашій лялечці спідничку. Довгенький клаптик тканини призбируємо навколо талії ляльки, можна, для зручності, спочатку призібрати спідничку на нитку, а потім примотати до ляльки.
mastrklas-photo-30
31. Фартушок - невід,ємна частина української ляльки-мотанки. Це ознака господині. Фартушків може бути декілька, наприклад: більший однотонний, а поверху менший кольоровий.
Поряд з лялькою на фото, шматочок тканини для корсетки. Деякі майстри корсетку не роблять, а просто обмотують груди і талію стрічкою, нитками чи тасьмою.
mastrklas-photo-31
32. Тканину для корсетки складаємо навпіл, розрізаємо посередині до лінії згину, і в сторони десь по пів сантиметра. Якщо шия товста, бокові розрізи робимо глибші.
mastrklas-photo-32
33. Одягаємо нашій лялечці корсетку і фіксуємо її поясом. Поясом може бути товстіша нитка, стрічка, сплетена з ниток косичка, тасьма, вузенький клапоть тканини, тощо.
mastrklas-photo-33
34. Залишилось пов,язати хустинку. Можна спочатку пов,язати білу, чи однотонну хусточку, а поверх кольорову.
mastrklas-photo-34
35. Лялечка готова.
Витина́нка (від українського слова «витинати», тобто «вирізувати», «вивертати») — це вид давньослов'янського, зокрема українського народного декоративного мистецтва. Включає сюжетні та орнаментальні прикраси житла — ажурні, силуетні тощо.
Витинанці властива лаконічність й вишуканість зображальних засобів. Близька до неї техніка створення силуету.
Витинанки виготовляються з допомогою ножиць (маленьких і, наприклад, дуже великих — для стриження хутра овець), спеціальних дрібних пристосувань майстрів, що передаються з покоління в покоління, а також ножа, сокирки, інших знарядь. Матеріалом для витинанок є папір (білий або кольоровий). Деякі люди вважають, що витинанками можуть бути вироби з дерева або із рослинних заготовок. Проте на Першій Міжнародній виставці витинанок (Вырезки мира, Вільнюс, 1991) витинанками були названі лише вироби з паперу (будь-якого) і тонкого картону. Витинанки використовують для прикрашання приміщень — стін, вікон (наприклад, дивовижні фіранки на кватирках сільських хат), а також полиць, коминів, печей. Витинанки застосовують як у побуті, так і для підготовки релігійних або світських свят.
Дерево життя – це найголовніший символ рослинного світу майже у всіх народів планети. В українців воно існує практично у всіх видах мистецтва, зокрема широко оспівується в колядках, де йому надають надзвичайного значення у створенні світу й інших важливих Божих і людських справах.
