№4 1. Проведіть порівняльний аналіз декоративних квіткових композицій Тетяни Пати і Катерини Білокур, визначте характерні особливості малюнк

Загальною рисою творчості майстринь цього покоління є безпосередність, щирість, загострене відчуття декоративності. Вони будують свої композиції на одночасному контрасті основних і додаткових квітів, володіють традиційною технікою розпису яєчною темперою. Для композиційних схем їхніх добутків характерна деяка статичність, урівноваженість всіх елементів, ритмічне повторення квітів. Проте, їхні сюжети не однакові, і несуть у собі риси неповторної індивідуальності. Одна з найстарших петриківских майстринь декоративного розпису — Тетяна Пата. її техніка надзвичайно різноманітна. Художниця поєднує широкий соковитий мазок з легенькими, переривчастими, тоненькими прожилками в середині листочка, щіточкою з котячої шерсті виписує її краєчки, рогозинкою вибирає пелюстки квітів, пальцем тикає прозорі округлі ягоди.

КАТЕРИНА БІЛОКУР
Білокур малювала все, що її оточувало, все те що вона любила: землю, коней, людей, але найбільше - квіти. Цікаво, що достовірно змальовуючи кожен листочок, пелюсточку, художниця ніколи не зривала квіти: вважала їх живими істотами, називала діточками. Могла далеко поїхати, аби намалювати саме ті, які їй до душі. І малювала обов’язково тільки з натури – була твердо переконана: якщо квітку зірвати, вона втратить душу, і вже така на полотні теж буде мертвою Малювання те вона нарекла «святим».
Подробнее:http://tusovka.kr.ua/news/2013/08/17/kvitkove-rozmaittja-u-tvorchosti-katerini-bilokur

Основу експозиції становлять матеріали за квітковими композиціями Катерини Білокур: «Квіти за тином» (1935р.), «Польові квіти» (1941р.), «Буйна» (1944-1947рр.), «Декоративні квіти» (1945р.), «Квіти на блакитному тлі» (1942–1943 рр), «Півонії» (1946 р.), «Квіти та горіхи» (1948 р.), «Півонії» (1946 р.), «Букет квітів» (1940-1950-х рр.), «Квіти, яблука і помідори» (1950 р.), «Городні квіти» (1952р.), «Пшениця, квіти, виноград» (1950–1952 рр.), Городні квіти» (1952р.), «Квіти на синьому фоні» (1954 р), «Квіти і калина»(1958р.) а також «Автопортрет» (1950 р.), «Привіт Врожаю» (1946р.), «Колгоспне поле» (1948–1949 рр), «Натюрморт із колосками і глечиком» ( 1958–1959р.) «Богданівські яблука» ( 1950-х р.) та ін.

Катерина Білокур володіла рідкісним даром художника - абсолютним відчуттям кольору. Її художня манера сформувалася ще на початку 30-х і майже незмінною залишалася впродовж усіх років її творчості. Саморобні тоненькі пензлики художниці сприяли делікатному письму: мазочок на картинах рівний, а барви на її роботах неначе світяться. Твори художниці ювелірні, доведені до віртуозності. Фахівці вважають, що ніхто ще не зміг повторити її стилю.