1) «Воєнний комунізм» - державна політика надзвичайних заходів, запроваджених більшовицьким урядом Радянської Росії в період з 1918 по 1921 pp. Складалася з багатьох елементів: витискання з економіки капіталістичних відносин; зосередження промисловості і транспорту в руках держави; спроб перейти до соціалістичних і навіть комуністичних засад виробництва й розподілу; продрозкладки як основного методу забезпечення продовольчих потреб держави; заміни торгівлі державним розподілом за класовою ознакою; згортання товарно-грошових відносин, натуралізації господарських зв'язків і заробітної плати; загальної трудової повинності тощо.
«Воєнний комунізм» забезпечував переважно військові потреби, але загалом був неефективним і посилював деградацію економіки. Сприймаючи «воєнний комунізм» як здійснення цілеспрямованої програми соціалістичного перетворення суспільства, більшовики не відмовилися від нього й після завершення громадянської війни. Однак катастрофічний стан економіки призвів до масового невдоволення цією політикою, що спричинило виступи проти більшовицького режиму. Для збереження влади В. Ленін ініціював прийняття рішення (у березні 1921 р. на X з'їзді РКП(б)) про заміну продрозкладки продподатком, що означало перехід від «воєнного комунізму» до нової економічної політики (непу).
Наслідки
Політика воєнного комунізму зламала господарство, саме її наслідком стало різке скорочення виробництва зерна. Водночас із загостренням дефіциту продуктів харчування великі райони Південної Росії та України охопила посуха, наслідком чого став голод 1921—1922 років, що забрав життя мільйонівлюдей в Україні та у Поволжі. Але — на відміну від своєї майбутньої поведінки — радянський уряд не приховував наявності голоду й організував у країні та за кордоном масову кампанію допомоги голодуючим.
Катастрофічне становище в економіці призвело до різкого зростання невдоволення більшовиками, що вилилося у військові заколоти, великі робітничі страйки та селянські повстання, які у 1921 році охопили Росію та Україну. Хоч Червона армія й Чека нещадно придушували ці повстання (наприклад, для придушення Тамбовського повстання була використана хімічна зброя), Ленін був змушений визнати провал політики воєнного комунізму й необхідність піти на поступки, особливо селянам.
У праці «Про продовольчий податок» (квітень 1921 року) Ленін схарактеризував свою попередню політику, яку багато хто у більшовицькій партії вимагав продовжити, у недвозначних виразах: «Така політика була б дурістю й самогубством тієї партії, яка спробувала б її. Дурістю, бо ця політика економічно неможлива, самогубством, бо партії, які пробують подібну політику, зазнають неминучого краху».
2) НЕП - форма, перехідного періоду від капіталізму до соціалізму базирующаяся на "ринковій економіці. Була прийнята на Х з'їзді РКП(б) (березень 1921 р.) і проводилася в країні до зими 1927-1928 р. Сутність НЭПа - встановлення економічної основи політичної спілки робітничого класу і селянства. Причини, прийняття НЗПа - криза Радянської влади (кінець 19 - початок 1921 р.), що показав на практику неможливість просування політики «військового комунізму» після закінчення цивільної війни. 1) Криза економічний: а) майже повна розруха і параліч економіки; б) із/х - У. заготовила 40% від потреб продовольства; голод у значних містах, у Поволжя, Сибір, Уралі; У. під натискуванням Москви відправила 40 ешелонів продовольства в РСФСР; в) в області фінансів - повна інфляція грошей. 2) Криза внутрішньополітичний: а) порушена спілка робітничого класу і селянства (возмущенно продовженням пророзкладки), через що селяни зі зброєю в руках повстали проти Радянської влади; б) у 10 разів скоротився і до того вузький прошарок пролетаріату - соціальної бази й опори Сов. влади: найбільше віддана його частина полягла на фронтах цивільної війни, частина декласувалася, не выдержав голоду (пішла в село). 3) Криза внутріпартійний: а) у РКП(б) не було єдиної думки про шляхи виходу з кризи: одні виступали за посилення адміністративних, репресивних мір (Троцкий, Сокольников), інші - за повернення до демократичних порядків (Медведєв, Коллонтай); б) у партії виникнуло 10 платформ, що по-різному пропонували шляху виходу з кризи. Положення збільшувалося складною міжнародною обстановкою, що при внутрішній нестабільності могла породити нову агресію і загибель Сов. влади. У результаті: усе 3 кризи, викликані 6-летней війною 1914-1920 р. і невиправданим продовженням політики «військового комунізму» після цивільної війни, зробили неминучим прийняття на Х з'їзді партії курсу на НЕП. Основні зміни при НЭПе. 1) У сільському господарстві: а) заміна пророзкладки продналогом; б) вводимый податок був заздалегідь відомий селянину до посевной, через що він був зацікавлений зробити більше і продати надлишки на ринку; в) ліквідувалася кругова порука і кожний селянин розплачувався самостійно; г) розмір податку в порівнянні з пророзкладкою був знижений приблизно в 2 разу; д) уст розвиток виробництва, з іншого боку - строго дотримував класової ознаки. 2) У промисловості: а) продаж у приватні руки дрібної і частини середньої промисловості, що дало державі засобу і підняло продуктивність праці на цих підприємствах; б) об'єднання значних підприємств у трести і переклад їх на госпрозрахунок; в) створення єдиного центру планування - Держплана, що дозволяє регулювати витрати, прибутки і ресурси держави; г) переход від зрівнялівки до відрядної зарплати робітників (за результатами праці); д) отмена загальної повинності і перехід до добровільного притягнення робочої сили; е) привлечение іноземного капіталу у формі концесій (решти в оренду підприємств, землі і т.п.), змішаних акціонерних товариств і ін. форм . 3) У області торгівлі: а) переход до вільній купівлі-продажу на ринку; б) кроме місцевих базарів, були організовані значні ярмарки (Київська, Сорочинская й ін.); в) в значних містах відчинилися торгові біржі (оптові угоди й операції з цінними паперами). 4) В області фінансів - випуск червінця (рівнявся 10-ти царським золотим рублям і був в обертанні поряд із старими знеціненими рад. знаками). Конвертованість червінця забезпечувалася завдяки: а) постоянному росту продуктивних сил при НЭПе; б) эмиссии лише старих совзнаков, у той час як кількість червінців відповідало золотому і валютному запасам і кількості легкореалізованих товарів; в) системе постійного поповнення держбюджету (уведення 86 видів податків: платні комунальні, поштові, транспортні й ін. послуги; регулярні госзаймы й ін.). Результати і значення НЭПа: 1) при НЭПе були досягнуті найвищі темпи розвитку країни за всі 70 років Сов. влади; 2) в найкоротші терміни відновлене господарство країни; 3) вырос життєвий рівень населення; 4) для нашої держави сьогодні НЕП дає деякий досвід ринкових відносин і уміння в найкоротші терміни виводити країну з кризи. Причини згортання НЭПа: 1) НЕП не міг бути довговічним, тому що базувався на 2-х несумісних основах: а) в економіці - ринкові відносини; б) в політику - КАС. Т. до. ринкові структури не мали своїх політичних партій - переможцем могла вийти лише КАС; 2) Керівництво країни ніколи не приховувало, що «із Росії НЭПовской буде Росія соціалістична»; 3) НЕП мішав планам лідерів РКП(б) по встановленню однопартійної диктатури. У результаті: на початку 1928 р. НЕП був згорнутий і замінений сталінським тоталітарним режимом (перші кроки: примусове вилучення хліба в селян, закриття ринків і арешти за приватну торгівлю, уведення карткової системи і т.п.).
