Олег (882-912рр.):
В 882 р. Олег зі своєю дружиною захопив Київ, убивши князя Аскольда. В 907р. відбувся похід Олега на Візантію. В 907р. Візантія зобов'язалася виплатити разову контрибуцію й щорічно виплачувати данину. В 911г. укладений ще один договір між Візантією й Руссю, обидві сторони відповідали за зроблені злочини. Також Олег нападав на держави Арабського халіфату (912-913рр.). Правлінням Олега завершилася епоха формування Київської Русі.
Ігор (912-945рр.)
Продовжив політику свого попередника, спрямовану на посилення центральної влади в державі. Початок князювання Ігоря збігся з погіршенням внутрішнього й зовнішнього положення Русі. У роки князювання Ігоря біля південних границь Русі вперше з'явилися кочівники - печеніги. В 915 г. вони уклали з Києвом мир і відійшли до Дунаю, однак уже в 930 р. ця угода була порушена. В 941 р. Ігор, скориставшись тим, що Візантія вела війну з арабами, відправився на кораблях до Константинополя. Поблизу міста зустрів збройний візантійський флот, який підпалив "грецький вогонь" '. Багато руських воїнів загинуло. Похід зазнав поразки. В 944 –другий похід на Константинополь. Імператор Візантії вислав назустріч руським військам послів. Був укладений договір який був для Русі менш вигідним, ніж попередній. Того ж року - похід на Закавказзя. Руські війська, захопивши міста Дербент, Бердаа, з величезним здобутком повернулися додому. Часті військові походи лягали на плечі трудового населення. Походи відривали від повсякденної роботи велику кількість людей. Восени 945 р. Ігор відправився в Полюдьє. Зібраної данини йому здалося недостатньо. Узявши із собою частину дружини, вернувся до древлян і з великою жорстокістю став збирати данину. Древляни вийшли за межі міста Іскоростеня й убили Ігоря. Смерть знаменувала завершення початкового етапу формування Давньоруської держави. На землі приєднаних до Києва союзів племен поступово поширювалася система керування, судочинства й збору данини. Таким чином, вони ставали громадянами Київської Русі.
Ольга ( 945- 962):
Придушила повстання древлян, повернула Древлянску землю в підпорядкування Києву, обклала її даниною. Були введені нові норми повинностей, у результаті чого в селян і ремісників залишалася частина продукту. Розширювалася феодальна власність на землю. Виріс міжнародний престиж Русі. Держава в правління Ольги стала у рівень із найбільш значимими державами середньовіччя.
Святослав ( 945- 972):
Насамперед він прославився своїми походами, у яких провів майже все своє життя. Внутрішнім керуванням займалася як і раніше Ольга, пізніше - його сини. Перед походом Святослав завжди попереджав супротивника, що він збирається воювати. В 965 г. зруйнував Хазарський каганат у низов'ях Волги й Дону, воював проти ясогов і касогов на Північному Кавказі, повернув під владу Києва в*ятичів, що платили до цього данину хазарам, здійснив удалі походи на болгар, що жили на Середній Волзі. Усі ці походи мали велике значення для зміцнення Руської держави й розвитку господарських відносин, оскільки відкривали руським купцям волзький торговельний шлях, сприяли освоєнню Подонья, Приазов'я, Кубані. Добившись перемоги на сході, Святослав в 968 р. відправився в Болгарію. Розбивши болгарське військо, зупинився в місті Переяславці, куди мав намір перенести столицю своєї держави. Під час відсутності Святослава до Києва впритул підступили печеніги. Довелося Святославу спішно покинути Болгарію, щоб урятувати столицю від погрому кочівників. Перед другим походом у Болгарію Святослав трохи реформував систему державного правління в Русі. Він замінив племінних вождів у трьох найважливіших центрах своїми синами: старшого Ярополка посадив у Києві, середнього Олега в Овручі, у древлян - молодшого Володимира в далекому Новгороді. Улаштувавши в такий спосіб державу, князь відправився в похід. Переможеного Святослава Візантія боялася. У дорозі Святослава й дружину застала зима, вони змушені були зимувати на одному із дніпровських островів. Тут і напав печенізький хан Куря на російську дружину. У бої і загинув Святослав.
