пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

56.Джерела дослідження історії України

сторична наука починається із вивчення існуючих і виявлення нових матеріалів, які безпосередньо чи опосередковано несуть інформацію про досліджуваний факт. Ці носії інформації називаються історичними джерелами. Без них неможливе історичне пізнання. Це -хліб історика. Саме джерела дають змогу приступити до вивчення історичного факту, який відбувся до цього, або проходить зараз.

На відміну від багатьох інших науковців, історик не може повторити явища, події, процеси, які досліджуються. Якщо хімік, фізик, навіть соціолог може безліч разів проводити експерименти, змінювати умови, то історик цього зробити не може. Явища, які він вивчає, минають. Вони неповторні, унікальні.

Тривалий час історичними джерелами нехтували тому, що відомості з них не зовсім співпадали, а дуже часто йшли в розріз з прийнятою концепцією. В такому разі, якщо факти свідчили про інше, тим гірше було фактам. Їх просто викидали. В результаті такого ставлення до джерел з'явилося нігілістичне ставлення до історії та істориків. Вважалося, вони напишуть те, що їм скажуть.

Історичні джерела мають свої особливості. По-перше,вони ніколи не створюються як джерела, а стають ними тоді, коли за ними починають вивчати історію. До цього моменту вони просто були речами, знаряддями, документами, які призначалися для того чи іншого вжитку. Наприклад, створюючи кам'яну мотику люди зовсім не думали, що колись це буде свідченням виготовлення знарядь праці із каменю і розвитку мотижного землеробства. Теж саме можна сказати про правові документи, різні записки, повідомлення, листівки, оголошення тощо. Вони у свій доджерельний час виконували властиву їм практичну функцію.

По-друге,джерела консервативні — такі, якими їх створили в той час, коли вони ще не були джерелами. Їх форма і зміст не змінюються з часом, що дає можливість досліднику вжитися в період вивчення, більш-менш повно реконструювати подію, що вивчається.

По-третє,джерела - об'єктивна реальність, але це ще не значить, що інформація, яку вони несуть, адекватно відтворює історичний факт. Вона може бути відкритою чи прихованою, важливою чи другорядною, достатньою чи недостатньою.

Кількість історичних джерел в широкому розумінні слова безмежна, але їх число, що збереглося від різних періодів, неоднакове. Менше всього джерел, які відносяться до початків людського родоводу — первісного суспільства. Для їх виявлення найбільше дають археологічні розкопки.

З появою писемності кількість джерел зростає. I якщо немає власних письмових пам'яток про життя населення, яке мешкало в давнину на території України — кіммерійців, скіфів, сарматів, слов'ян, греків тощо — то згадки про них можна знайти в грецьких, римських, західноєвропейських, арабських письменників, істориків.

Темпи зростання кількості джерел весь час збільшувалися. В наш час обсяг інформації в архівах подвоюється кожні 20-30 років, а в галузі управління — кожні 10-12 років.

Всезростаюча кількість історичних джерел, їх різноманітність спричинили необхідність класифікації, тобто розподілу по групах за певною ознакою. Класифікація — це засіб систематизації джерел, виявлення закономірностей їх створення і вироблення методики застосування. Вона значно полегшує вивчення і наукове використання джерел.

Всі історичні джерела вчені умовно розподіляють на 6 груп (класів): речові, писемні, усні, етнографічні, лінгвістичні і кіно-фоно-фотоматеріали.

Кожна з груп джерел відображає певні сторони життя суспільства. Речовіджерела включають в себе предмети і їх фрагменти, за якими ми можемо судити про рівень матеріальної і духовної культури людей, їх занятгя, побут. Ці джерела, в зв'язку з тим, що їх поставляє головним чином археологія, часто називають археологічними. Вони найбільш правдиві, але й найбільш мовчазні.


14.01.2016; 18:40
хиты: 114
рейтинг:0
Гуманитарные науки
история
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь