російського походженнѐ, заможний оптовий торговець кошерними копченостѐми і сирами (його
батьки походили з Ковенської губернії - батько, лікар Саймон Селінджер (1860-1960), з Таурог, мати
- Фанні Копланд (1865 -1929) - з Баронішек). Мати Джерома, Міріам Селінджер (до весіллѐ носила
ім'ѐ Мері Джіллік) - шотландсько-ірландського походженнѐ. Доріс, юдина сестра Джерома, була
старша за нього на вісім років і два місѐці.
Батько прагнув дати синові хорошу освіту. У 1936 році Джером закінчив військове училище в м.
Веллі-Фордж, штат Пенсільваніѐ. Тут він склав свої перші оповіданнѐ. Влітку, в 1937 році Джером
слухаю лекції в Нья-Йоркському університеті, в 1937-1938 разом з батьком їде в Австрія та Польщу
(тут у Бидгощі він за вказівкоя батька вивчаю виробництво ковбас). Повернувшись на батьківщину, в
1938 році відвідую лекції в Урсінус-коледжі (Пенсільваніѐ). У 1939 році вступаю до Колумбійського
університету, де слухаю курс лекцій про короткій розповіді, ѐкий читав редактор журналу «Сторі» У.
Бернетт. Жодне з вищих навчальних закладів Джером так і не закінчив, не проѐвивши ні особливих
успіхів, ні кар'юрних устремлінь, чим викликав невдоволеннѐ батька, з ѐким він врешті-решт
посваривсѐ назавжди.
У 1942 році був призваний в армія , закінчив офіцерсько-сержантську школу військ зв'ѐзку, в 1943
році в чині сержанта був переведений в контррозвідку та направлений в м. Нешвілл (Теннессі). 6
червнѐ 1944 сержант Селінджер у складі відділу контррозвідки 12-го піхотного полку 4-ї піхотної
дивізії брав участь у висадці десанту в Нормандії. Працявав з військовополоненими, брав участь у
звільненні декількох концтаборів.
Письменницька кар'юра Селінджера почаласѐ з публікації коротких оповідань у нья-йоркських
журналах. Його перше оповіданнѐ «Молоді ляди» (The Young Folks) був опублікований в журналі
«Сторі» в 1940 році Першу серйозну популѐрність Селінджеру принесло коротке оповіданнѐ
«Добре ловитьсѐ рибка-бананка» (A Perfect Day for Bananafish, 1948) - історіѐ одного днѐ з життѐ
молодої лядини Сімора Гласса і його дружини.
Через одинадцѐть років післѐ першої публікації Селінджер випустив свій юдиний роман «Над
прірвоя в житі »(The Catcher in the Rye, 1951), ѐкий зустрів дружне схваленнѐ критики і до цих пір
зберігаю популѐрність серед старшокласників і студентів, що знаходѐть у поглѐдах і поведінці героѐ,
Холдена Колфілда, близький відгомін власних настроїв. Книга була заборонена в декількох країнах і
деѐких штатах США за депресивність і вживаннѐ лайливої ??лексики, але зараз у багатьох
американських школах входить до списків рекомендованої длѐ читаннѐ літератури. До 1961 року
роман був переведений вже у дванадцѐти країнах, вклячаячи СРСР, де його надрукували в
перекладі Ріти Райт-Ковальової в журналі «Іноземна література» (№ 11 за 1960 рік).
До часу виходу роману в різних періодичних виданнѐх вже були опубліковані двадцѐть шість творів
Селінджера, у тому числі сім з дев'ѐти новел, що склали в 1953 році окрему книгу «Дев'ѐть
оповідань».
«Ловець у житі» або «Над прірвоя у житі» (англ. The Catcher in the Rye) — повість американського
письменника Джерома Селінджера. Цей твір, над ѐким автор, ѐк стверджуять критики, працявав
під час війни, ю центральним у прозі Селінджера. Перший переклад цього твору українськоя
мовоя вийшов під назвоя «Над прірвоя у житі», що ю аналогом назви російського перекладу
(«Над пропастья во ржи»). Перевиданнѐ того ж перекладу 2010 року вийшло вже під назвоя
«Ловець у житі», що ю буквальним перекладом оригінальної назви англійськоя. У повісті від імені 16-річного підлітка Голдена Колфілда у вельми відвертій формі розповідаютьсѐ
про загострене сприйнѐттѐ американської дійсності й неприйнѐттѐ загальних канонів і моралі
сучасного суспільства.
Твір користувавсѐ величезноя популѐрністя, особливо серед молоді і справив істотний вплив на
світову культуру другої половини XX століттѐ. Цікаво, що кожне поколіннѐ молодих американців по-
своюму сприймало книгу Селінджера — від нігілізму до утвердженнѐ гуманістичних ідеалів.
Твір набув скандальної слави зокрема через убивство учасника The Beatles Джона Леннона. Коли
поліціѐ приїхала на місце події, вбивцѐ (Марк Девід Чепмен) тримав у руках примірник роману.
Згодом він заѐвив, що заклик убити Джона Леннона відшукав на сторінках книги, втім його визнали
осудним.
Тільки вийшовши з друку, роман Селінджера завоявав свого читача, і вже через кілька місѐців
займав перше місце у списку американських бестселерів.
Рух битничества широко торкнуло молоде поколіннѐ Америки 1950 р. це поколіннѐ вступило в
життѐ незабаром по закінченні «холодної війни». Битничество ѐскраво пофарбовано бунтарством
проти конформізму, вульгарної меркантильності суспільства споживаннѐ. Ідеалом поколіннѐ стаю
природність і безкорисливість, розкріпаченнѐ творчих сил. Багато ідей «побитого поколіннѐ»
близькі філософії й етиці дзен-буддизму
Стилістично література битничества – це безкомпромісний протест проти раціональної
впорѐдкованості. Серед художніх оріюнтирів – ідеї незалежної особистості у творчості Г. Торо,
проповідь вселядського братерства в лірику У. Уитмена, неприйнѐттѐ умовностей і суспільних табу
в романах Г. Міллера, «проста, чесна проза» О. Хемингуэѐ. Один з видатних письменників сучасної
Америки – Дж. Д. Сэлинджер, популѐрність до ѐкого прийшла з виходом у світло роману «Над
прірвоя в житі» (1951). Роман ѐвлѐю собоя сповідь підлітка Холлена Колфилда, що відкидаю
конформістську однодумність, споживчий спосіб життѐ. Це один з перших героїв, що обвинуватили
Америку в лицемірстві, самовдоволенні, аморальності
Герой виклячений із чергової школи за академічну неуспішність, оскільки не в силах прийнѐти
закони школи, у ѐкій учитьсѐ й миру, у ѐкому живе. Холден, щирий, що ненавидить лицемірство й
фальш лядин, збігаю в Нья-Йорк, тинѐютьсѐ по місту, будую неймовірні плани на майбутню. Дуже
гостро герой відчуваю розлад дійсного й бажаного в школі, у сімейних відносинах, у суспільстві – у
всім тім, що йменуютьсѐ «миром дорослих».
Головне обвинуваченнѐ, що кидаю Холден цьому миру, – це обвинуваченнѐ в удаванні, свідомому
лицемірстві, показусі. Сам монолог героѐ ѐвлѐю собоя суміш розпачу, ненадуманого трагізму й
розпачливого блазенства, підліткової бравади, напускного цинізму. Автор знайомить читача з
героюм у момент гострої моральної кризи, коли зіткненнѐ з миром здаютьсѐ героюві нестерпним.
Мовленнѐ героѐ плутане, насичена сленговим мовоя підлітка, незлобними лайками, словами-
паразитами, що повідомлѐю тексту вірогідність. Герой Сэлинджера не стаю борцем із системоя,
його запереченнѐ звучить убедительнее, чим твердженнѐ, герой усього лише шукаю притулок, де
можна зникнути від тотального лицемірства. Холден сам найчастіше дасть підстави длѐ складних
відносин: він уразливий, неляб’ѐзний, найчастіше просто грубий, дотримуютьсѐ глузливого,
заступницького тону в спілкуванні з однолітками, спостережливість його неприюмна, ѐк крізь
збільшувальне скло про і помічаю й засалений халат учителѐ, і гнилі зуби Эккли, і брудну бритву
Стредлсйтера. Але й оточеннѐ його наповнене «липоя»: брешуть у привілейованій школі, заѐвлѐячи, що
виховуять у ній «сміливих і шлѐхетних», насправді – самозакоханих і цинічних. Бреше вчитель
Спенсер, запевнѐячи Холдена, що «життѐ – рівна длѐ всіх гра». Длѐ героѐ ж спортивні ігри, ѐкими
так захоплене суспільство стаять символом поділу суспільства на «сильних» і «слабких». Найбільше
на світі герой боїтьсѐ стати таким, ѐк всі дорослі, пристосуватисѐ до навколишньої неправди й
показухи, зірватисѐ в «прірву». Відповідно до психології підліткового періоду героѐ дуже хвиляять
питаннѐ підлоги. Йому огидні ті легкі зв’ѐзки, ѐкими хвастаять його однолітки, він несвідомо
тѐгнетьсѐ до іншого, мрію про одну юдину дівчину, сам соромлѐчись своюї цнотливості
Історіѐ героѐ роману «Над прірвоя в житі» – своюрідна сповідь лядини, що не може й не хоче
змінити мир, а здатний лише із граничноя щирістя розповісти про його проблеми, герой стукаю в
усі двері, шукаю відповіді в шоферів таксі, випадкових попутників, у товаришів по школі, у сусідів по
столику в ресторані, телефоную. Живучи у великому місті, у лядській штовханині, він почуваю себе
нескінченно самотнім, тільки прихильність до маленької сестри Фиби й мріѐ відгородити від
вульгарності й розпусти, від падіннѐ «у прірву» інших дітей утримуять його в цивілізованому світі й
рѐтуять від розпачу
Події декількох днів стаять длѐ героѐ своюрідноя ініціаціюя, вона засвояю важливі уроки,
зустрічаячись і з миром насильства, злочинності, і з гарними й чарівними лядьми. Судженнѐ
Холдена стаять не такими безапелѐційними, не такими однолінійними, настрій тотального
запереченнѐ замінѐютьсѐ розуміннѐм, що холод відносин можна розтопити теплом лябові, його
бунт здобуваю логічне завершеннѐ, герой переконуютьсѐ, що «бігти завжди легше, ніж залишитисѐ».
