Подовження приголосних [д’] [ т’] [з’] [с’] [ж’] [ц’] [л’] [н’],[ч’] [ ш’] після букв на позначення голосних передається на письмі:
А)перед я, ю, і, є в усіх відмінках імен. Середнього роду ІІ відміни,крім Р.В множини з нульовим закінченням:багаття,багаттю,багаттям,у багатті,але декілька багать:відкриттів(і відкрить),почуттів.
Б) в усіх відмінках деяких імен. І відміни,крім Р.В мнж із закінченням –ей:стаття,статті,статтю,статтею,але статей;суддя,судді,суддю,суддею,суддів.
В)в ОР.відмінку однини імен. ІІІ відміни,якщо в Н.В основа їх закінчується на один м’який або шиплячий приголосний:миттю(мить),височінню(височінь)ніччю(ніч),але радістю(радість),щирістю(щирість),любов’ю(любов).
Г)у деяких прислівниках:зрання,спросоння,навмання.
Д)в особових формах дієслова лити(ся) і похідних від нього:ллю,ллєш,ллється,виллємо,переллються.
2.Дві букви для передачі подвоєних приголосних пишемо при збігі однакових приголосних:
А)префікса й корення:оббивати,віддалік,беззахисний,але інтонація,конотація;
Б)кінця першої та початку другої части складноскорочених слів:заввідділом,юннат,військкомат;
В) кореня або основи на –н і суфіксів –н,-ник,ниц(я):туманний,ранній,письменниця.
Г)основи дієслова минулого часу на –с і суфікса –ся:пронісся,затрясся,розрісся.
3)Подовження приголосних подається на письмі:а)у наголошених суфіксах –енн,а/нн- прикметників,а також у похідних іменниках із суфіксом –ість і прислівниках:височенний,здоровенний,старанний,але шалений,жадний,довгожданий;
Б)у деяких словах:бовван,Ганна,лляний,овва,ссати і похідних від них.
БІЛЕТ 30
