1.Мова- суспільне явище. Функції мови.
Мова-духовне надбання всього народу, всієї нації, це суспільне явище, безпосередньо пов”язане з усім матеріально-виробничим, загальнокультурним, інтелектуальним, психічним, з усім суспільним і побутовим життям людини. Будь-які зміни в житті людей безпосередньо видбиваються в мові. Саме тому рівень розвитку мови й визначає рівень розвитку суспільства.Взаємозв*язок мови і суспільства розглядається і на таких рівнях,як мова і народ,мова й особа(індивід),мова й класи та соціальні групи людей.Мова-загальнонародне явище.Народ-творець і носій мови. Основопожником укр..мови є Іван Котляревський. Мова не може бути класовою.
З-поміж багатьох ф-цій мови в житті людини і суспільства основними називаються такі:
Комунікативна ф-ція або ф-ція спілкування. Суть її полягає в тому, що мова використовується як засіб спілкування між людьми, як інформаційний зв”язок у суспільстві.
Мислетворча ф-ція. Мова є не тільки формою вираження і передачі думки, а й засобом . Мова - засіб людського мислення: творення, оформлення і вираження думки. Мислетворча функція реалізується в тому, що, формуючи думку, людина мислить мовними нормами. Мислення може бути конкретним (образно-чуттєвим) й абстрактним (поняттєвим).
Номінативна ф-ція або ф-ція називання. Усе пізнане людиною (предмети, особи, явища, властивості, процеси, закономірності) одержує назву і так під цією мовною назвою існує в житті і в свідомості мовців.
Гносеологічна ,тобто пізнавальна(когнітивна), ф-ція мови. Вона полягає в тому, що світ людина пізнає не тільки власним досвідом, скільки через мову, бо в ній накопичено досвід попередніх поколінь, сума знань про світ. Вона має два види пам*яті :емоційну і логічну.
Експресивна або виражальна ф. мови. Вона є універсальним засобом вираження внутрішнього світу людини. Мова надає найбільше можливостей розкрити неповторний світ інтелекту, почуттів та емоцій людини для ін. людей , вплинути силою своїх переконань чи почуттів на ін.людей.Естетична ф-ція . Мова фіксує в собі естетичні смаки і уподобання своїх носіїв. Полягає в тому ,що мова є знаряддямм і матеріальм створення культурних цінностей. Фольклор,худож.літерат.,пісня,театр Існують завдяки мові.Культуроносна ф-ція. Мова є носієм культури народу-мовотворця. Культурологічна функція мови відіграє важливу роль у житті будь-якої нації. Культура кожного народу відображена та зафіксована найперше в його мові. Для глибшого пізнання нації необхідне знання її мови, яка виконує функції своєрідного каналу зв'язку культур між народами.
2. Вигук — особлива частина мови, яка виражає почуття, емоції, волевиявлення мовця, не називаючи їх. Вона також є незміннованою. Слова цієї частини мови поділяють на звуконаслідування і вигуки.За структурою і походженням вигуки поділяються на похідні і не похідні.
- Непохідні склад. З одного звука(о,а,е)двох(ох,ай)і кількох звуків(ага)
- Похідні утворилися від повнозначних слів і словосполучень:іменникові(слава,боже),дієслівні(бач,цур),займенникові та прислівникові(так,отак,тсс),словосполучень кількох слів(лишенько моє)
- За значенням вигуки поділяються на чотири розряди:
Вигуки:• емоційні:
ой боже! матінко моя!;• спонукальні:
геть! цить! годі!! марш! стоп!;• мовний етикет:
добридень! здрастуйте! будьте здорові! до побачення! прощайте! будь ласка! перепрошую! Дякую - • звертання (до тварин, звірів, птахів):
гей! но!! брись! дзус! Звуконаслідування (такі вигуки виражають акустичні уявлення мовців про навколишнє середовище, про звуки і шуми різних явищ природи, звукові сигнали тварин, птахів тощо): брязь! дзінь! стук! дрр! га-га-га! ку-ку! тьох! браво!).
Морфологічний розбір вигуків
- Розряд за значенням:
емоційний, спонукальний; звуконаслідувальний.
2. Група за походженням: первинний, вторинний.
Ах, скільки радості, коли ти любиш землю, коли гармонії шукаєш у житті! (Тич.)
Ах — емоційний вигук, не є членом речення, виділяється комою, первинний.
Емоційні вигуки виражають почуття, переживання, настрій або здивування розповідача (О, подивись, як тут цікаво!). Спонукальні (вигуки волевиявлення) виражають наказ, спонукання до дії (Киць- киць, моя кішечка; Гей, всі до мене!).Вигуки етикету (що є словами ввічливості) виражають привітання, прохання, подяку, побажання, сподівання або прощання. Сюди можуть також входити і цілі сполуки слів (добридень, будьте ласкаві! дякую! ласкаво просимо! добраніч! будь ласка! на все добре!).
3. Виконайте орфографічно – пунктуаційне оформлення тексту.
Усе життя наше пов'язане з мовою. Завжди ми шукаємо найточнішого вираження думок або почуттів словом. Можливості нашого пізнання безмежні і не вичерпні можливості розвитку мови. Тому треба постійно піклуватися про здоров'я нашого слова оберігати його коріння леліяти його цвіт.
