Політика у сфері міжнаціональних відносин є одним із магістральних напрямів діяльності держави, що набуває особливо важливого значення в контексті становлення громадянського суспільства, процесів глобалізації, визначення Україною курсу на європейську інтеграцію.
Від забезпечення успішного розв’язання проблем щодо гармонізації міжнаціональних відносин, забезпечення етнокультурних потреб спільнот залежать стабільність і ефективність державних інститутів, рівень демократизації суспільного життя. Проведення в життя зваженої та ефективної етнонаціональної політики є запорукою громадського миру в українському суспільстві, а запозичення європейського досвіду прискорить законотворчий процес у сфері міжнаціональних відносин і дасть поштовх у сфері розвитку державної етнонаціональної політики.
У зв’язку з наявністю в складі України ряду етнічних груп, окремих проблем у відносинах між ними, а також виходячи із загального стану мовного і культурного буття як української нації, так і інших національностей, Українська держава спрямовує свою етнонаціональну політику на розв’язання таких проблем, як:
– гармонізація міжетнічних відносин, досягнення міжнаціональної злагоди, утвердження в міжетнічних стосунках атмосфери толерантності, дружби, високої взаємної довіри, поваги до мов, культур, традицій, звичаїв, релігій;
– правове забезпечення рівних можливостей для участі громадян, незалежно від ії національності, в усіх сферах матеріального і духовного життя, в управлінні державними і громадськими справами; зміцнення гарантій, які виключали би прояви націонал-екстримізму, дискримінацію громадян за національною, релігійною або мовною ознакою;
– відродження українського етносу, забезпечення етнокультурної самобутності української нації, її динамічного відтворення, піклування про національно-культурні потреби українців у зарубіжжі;
– відродження духовного життя національних меншин на принципах національно-територіальної автономії, захист їх етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності;
– відновлення прав депортованого у радянські часи кримськотатарського народу та інших національних меншин, здійснення заходів щодо їх правової, політичної, соціально-культурної реабілітації.
На сьогодні до законодавчих актів, що забезпечують реалізацію державної етнонаціональної політики і регулюють міжнаціональні відносини в України, слід віднести: Конституцію України, Конституцію Автономної Республіки Крим, Закони України «Про національні меншини в Україні», «Про громадянство України», «Про вибори народних депутатів України», «Основи законодавства України про культуру», «Про освіту», «Про інформацію», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про свободу совісті та релігійні організації», «Про об’єднання громадян», «Про біженців», «Про засади державної мовної політики», «Про ратифікацію Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин», «Про правовий статус іноземців», інші нормативно-правові акти, а також міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
