Роль культури у житті як окремого індивіда, так і суспільства в цілому надзвичайно велика. Відповідно до них відбувається добір інформації в процесі спілкування, установлюються соціальні відносини, формуються навички.
Термін «культура» (від лат. cultura) –означає обробка, виховання, освіта. В наш Час він налічує багато тлумачень, загальним для них є те, що під поняттям «культура» ми розуміємо те, що створене людиною.
У різних суспільствах розуміння культури як «виховання» набувало різних відтінків:
* елліни в сукупності норм поведінки, певному способі життя вбачали свою головну відмінність від варварів;
* європейське середньовіччя наближає термін «культурність» до цивілізованості – себто до устрою міського життя;
* в добу Відродження культурність починають розглядати як відповідність гуманістичним ідеалам людства;
* у домарксистській філософії культура визначає передусім духовне життя людей, доцільність суспільного устрою та досягнення науки і мистецтва;
* радянська філософія пояснює культуру як сукупність результатів людської діяльності.
Кожен з вищеназваних поглядів має позитивні сторони. Ядро поняття «культура» становлять не засоби, які вона використовує, а життєвий зміст, котрий реалізується за допомогою тих чи інших засобів – у кожному акті та результаті людської діяльності обов’язково присутній культурний аспект, особлива сфера нашої життєдіяльності.
В розвитку людства можна виділити 3 етапи:
1.Дикість.2.Варварство.3.Цивілізація.
Розвиток культури співпадає з переходом від життя дикого через варварське до цивілізованого. З ідеальної точки зору культуру можна розглядати як загальне удосконалення людства шляхом вищої організації окремої людини і цілого суспільства.
Процес становлення загальнолюдських цінностей – головне що ми простежуємо в історії культури.
Суть культури не в рівні технічного процесу, а в якості духовно – морального суспільства. В сучасному світі існує багато глобальних проблем – одна з них культурна катастрофа, адже ніякі економічні успіхи та політичні свободи не можна вважати тривкими якщо існує небезпека зниження культурного рівня людей, занепаду духовних та моральних цінностей.
Суб’єкти процесу розвитку культури:
* суспільство;* різні соціальні групи;* окремі особи, їх взаємодія часто викликає суперечливість у розвитку культури.
Суперечливість у розвитку культури – річ закономірна, оскільки суб’єктами можуть виступати і суспільство в цілому, і певні соціальні групи і окремі особи (учні наводять приклади суперечливостей, коли суспільство чи окремі групи не сприймають творчої діяльності окремих письменників, художників, співаків і т.п.
На будь-якому рівні свого існування культура не просто перебуває поряд з іншими сферами життя, а проникає у всі його сфери, виявляючи себе і в політичній діяльності, і у відношенні до праці; в мистецтві – створенні його творів та розумінні їх.
