Період від початку першої світової війни і до остаточної перемоги більшовиків, встановлення ними радянської влади, незважаючи на відносну короткотривалість, був насичений різноманітними подіями в культурному життіУкраїни. Війна принесла народові біди та страждання, зазнала втрат від війни і українська культура. У вирі боїв були безповоротно втрачені численні культурні цінності, зупинилася книговидавнича справа, великі труднощі (перш за все фінансові та матеріальні) відчувала українська школа. Лютнева революція 1917 року дала можливість утворити українську державу, розкрила перед українською культурою і, зокрема, перед українознавством, нові перспективи. Українська мова стала мовою державною, були відкриті українські державні університети в Києві та Кам’янці-Подільському, історико-філологічний факультет і кафедри української мови, історії, права в деяких створених раніше університетах та педінститутах. В кінці 1918 року в Києві засновані Українська Академія наук, державна Українська археологічна комісія, Державний архів, Археологічний комітет та інші наукові установи. Громадянська війна не лише зупинила ці позитивні процеси, а й завдала їм великої шкоди. Після тяжкого періоду громадянської війни, голоду й окупацій культурне життя в Україні почало відроджуватися лише на початку 1920-х років під радянською владою, але вже в зовсім інших умовах. ХХ століття як новітній період розвитку української культури можна поділити на декілька історичних етапів, кожен із них мав свої тенденції розвитку, підйоми і спади. В цей час українська культура розвивалася в складних умовах, її поступ мав здебільшого суперечливий характер. Імперські та тоталітарні режими економічно, соціально, морально-психологічно сприяли поширенню комплексу культурної неповноцінності української нації або безпосередньо руйнували її культурні структури. Незважаючи на це, українська культура, жила і розвивалась, мужніла і збагачувалась, засвоювала набутки культур інших народів, повною мірою виражаючи власний духовний світ, здобутки українських митців у ХХ ст. у галузі літератури, образотворчого мистецтва, досягнення вчених є вагомими і оригінальними. Виникають художні музеї, архіви, бібліотеки, діють засновані на нових засадах мистецькі навчальні заклади, посилюються зв’язки із зарубіжними художніми центрами. Національно-демократична революція і здобуття Україною національної державності (УНР. ЗУНР), незважаючи на їх поразку від більшовиків у 1919-1920 рр., дали потужний історичний імпульс для національно-культурного будівництва навіть за умов обмеженої і затиснутої радянської державності 20-х років.
