"Молода муза" — літературне угруповання українських письменників, діяло у Львові протягом 1906-09 як клуб літераторів. До "М.м." належали В.Бирчак, П.Карманський, Б.Лепкий, О. Луцький, В.Пачовський, С.Твердохліб, С.Чарнецький, М.Яцків. Близькими до цієї групи були письменники: Ф.Коковський, М.Рудницький, О.Туринський, композитор С. Людкевич, скульптор М.Паращук, маляр І.Северин та ін. Друкованим органом "М.м." був журнал "Світ". Учасників об'єднувала орієнтація на модерністські тенденції в західноєвропейській літературі, заперечення надмірної заангажованості літератури, ідея краси як іманентної властивості української душі, опозиція до міметичних форм мистецтва. Основні засади "М.м." були близькі творчим принципам М.Вороного, Олександра Олеся, М.Філянського та інших письменників, які гуртувалися навколо журналу "Українська хата", де часто друкувалися поети-"молодомузівці". Навколо засад раннього українського модернізму точилася полеміка між його прихильниками М.Євшаном, М.Сріблянським, А.Товкачевським та противниками — І.Франком, С.Єфремовим, Д.Лукіяновичем та ін. Ідеї "М.м.", зокрема її символістської платформи, мали вплив на розвиток української поезії початку 20-х. При "М.м." діяло видавництво під однойменною назвою, засноване 1906.
«Молода муза» маємо дві версії походження назви: а) авторство приписується Луцькому (за аналогією до «Молодої Польщі»);б) вона походить з новели Яцкова «Доля молоденької музи».Не мали концептуальної мистецько-естетичної програми:а) дебютували на сторінках Літературно Наукового Вісника з посередництва І.Франка, тому не спромоглися на розлогу / бунтівну щодо народництва теоретичну програму;б) початком «Молодої Музи вважають 1906 рік і пов’язують із виданням журналу «Світ», хоч де-факто угрупування стало «офіційним» у 1907 році;в) не мали маніфесту, проте І. Франко назвав статтю Луцького у газеті «Діло» (1907) «Маніфестом Молодої Музи»;г) були не організацією чи угрупуванням у повному розумінні цих слів, а літературним клубом із фіксованим місцем зустрічей – львівська кав’ярня «Монополь», де можна було випити кави, перечитати газети й побачити «богемну» публіку. Там відбувалися і дискусії з І. Франком. Основні риси:орієнтування на модерністську Європу, декаданс;неприйняття реалізму;естетична платформа базована на служінні красі, ідея мистецтва заради мистецтва;мистецький синтез;експлуатування нової тематики: наприклад тема самогубства, песимізму.Я. Поліщук пов’язує феномен «Молодої Музи» із сецесією.Представники: Лепкий, Луцький, Карманський, Пачовський. Яцків та ін.
.«Українська хата»журнал, видавався з березня 1909 до вересня 1914 року під редакцією Богацького й Шаповала;оголосили себе «національно-поступово-демократичними», мали нести «поміч і світло в темну українську хату», але невдовзі виявилося, що цей народницький заклик не збігся із змістом журналу, тому що критикували традиції українофільства з його лібералізмом, поміркованим демократизмом, поступливістю; пропагували ідеї модернізму, емансипації, фемінізму; Їх погляди породили полеміку з критиком та літературознавцем С. Єфремовим, який погляди «Української хати» кваліфікував як витвір рафінованого міщанства, декадентство й безпринципність;в журналі друкувалися художні твори Олеся, Вороного, Кобилянської, початківців Рильського,Тичини, Семенка та ін., а також переклади та літературна критика;хатяни прагли до розбудови нації з метою автономізації.
