Імпресіонізм (у перекладі враження)
Походить від найменування картини Клода Моне «Імпресія. Схід сонця» (1872). Поняття було вжите в негативному значенні як критика на картину художника. Представники імпресіонізму творили в противагу реалізму. Вони намагалися передати витончені враження особистості, а не саму реальність.
Риси:
- фіксація першого враження;
моделюється не сам предмет, а враження від нього
- відмова від ідеалізації
ставлячи перед собою завдання зафіксувати реальні моменти, імпресіоністи найчастіше заперечували поняття ідеалізації й ідеалу, адже ідеал відсутній в конкретній реальності
- своєрідність хронотопу (втрата хронологічної послідовності, комбінація вражень)
предметом мистецької зацікавленості стає не послідовна зміна подій і явищ (фабула), не соціальний, логічно впорядкований історичний відрізок або період життя героя, а уривчасті фрагменти, відбиті у свідомості персонажа
- поява нового героя
герой імпресіоністичного твору – пасивний споглядач і фіксатор світу в своїх враженнях
- філософське розуміння життя й смерті я двох одночасних явищ у світі.
Представлено найповніше у творчості Коцюбинського.