пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

50.Тема соціального хижацтва і зажерливості ("Хазяїн", "Сто тисяч", "Розумний і дурень" І. Тобілевича (Карпенка-Карого), "Глитай або ж павук" М. Кропивницького).


Карпенко-Карий - видатний творець української реалістичної драми. Його творчість знаменувала найвище досягнення критичного реалізму в українській драматургії XIX століття. Створені ним п'єси відіграли важливу роль у розвитку українського театру.
    У створенні повноцінної літературної комедії Карпенку-Карому також належить провідне місце. Комедії його завжди відзначаються глибоким суспільним змістом і актуальністю.
    У сатиричній комедії "Хазяїн" Карпенко-Карий не тільки викрив потворні явища капіталістичної дійсності, а й висміяв моральне убозтво глитаїв, які в гонитві за наживою втрачають людську подобу, стають огидними і жалюгідними хижаками. У листі до сина Назара автор так визначив тему цієї комедії: "Хазяїн" - це зла сатира на чоловічу любов до стяжання, без жодної іншої мети. Стяжання для стяжання!"
     Основою комедії є сміх - убивча сила, скерована на викриття негативних явищ життя. У центрі п'єси - реалістично змальовані негативні персонажі, яких драматург "бичує сатирою страшною".
    Дія комедії, її сюжет виникають на основі конфлікту, породженого суперечностями суспільства, у якому одиниці стають мільйонерами, а тисячі - наймитами і жебраками. У постійному непримиренному конфлікті перебуває головний "герой" комедії, мільйонер Терентій Пузир, з усіма, хто насмішиться стати на перешкоді здійсненню його хижацьких планів. Пузиреві добре відомо, що головним джерелом його збагачення є жорстока експлуатація робітників. Ненаситна жадоба до наживи штовхає експлуататора на шлях злочинних махінацій.
   Він добре усвідомлює, що, погодившись взяти участь у прикритті банкрутства купця Михайлова, порушує державні закони. Пузир боїться відповідальності, та не може з собою нічого вдіяти. Прагнення одержати "кругленьку суму грошей - двадцять відсотків" від валової виручки - бере гору над усіма іншими почуттями і примушує його стати на цей небезпечний шлях.
    Пузир планує збільшити свої багатства також за рахунок шлюбу дочки Соні з сином багатія Чобота. Його не цікавлять почуття дочки, яка любить учителя гімназії Калиновича. Так у творі накреслюється ще один конфлікт - конфлікт Пузиря з рідною дочкою.
      Під час здійснення хижацьких намірів Пузиря зростає напруження й ускладнюються взаємини між багатієм та його робітниками. Селяни не витримують жорстокої експлуатації і в мануйлівській економії спалахує стихійний бунт. Пізніше розкривається махінація з банкрутством, і над Пузирем нависає загроза арешту. Дочка Соня не скоряється волі батька і відмовляється одружуватися із нелюбом, багатієм Чоботенком, а з самим Пузирем, внаслідок його страшної скупості, стався нещасний випадок, і йому загрожує смерть.
    Сповнена викривального сатиричного пафосу, комедія Карпенка- Карого правдиво змальовує методи капіталістичної наживи. Письменник-реаліст переконливо показує, що багатство Пузирів виростало на визиску тисяч селян-бідняків.
     Показуючи в комедійному плані загострення конфліктів, що постають у житті "чумазих", володарів "темного царства", драматург підносить драматичну ідею боротьби проти усієї системи гноблення.
Коли Іван Карпенко-Карий писав комедію "Сто тисяч", він ставив за мету піддати сатирі ті негативні явища, які побутували у 80-90 роках XVIII століття. Сільські багатії всіляко намагалися примножити свої багатства. Часто гонитва за грошима ставала самоціллю, гроші витісняли з життя людини такі поняття, як честь і мораль. І тоді з'являлися такі постаті, як Герасим Никодимович Калитка — головний герой комедії "Сто тисяч".
Калитка — заможний селянин, який вже має 200 десятин землі, проте, всі свої сили покладає на те, щоб збільшити свої володіння. Він мріє: "їдеш день — чия земля? Калитчина! їдеш два — чия земля? Калитчина! їдеш три — чия земля? Калитчина! Диханіє спирає".
Але для закупівлі землі необхідні гроші. Для того, щоб викупити 250 десятин землі у сусіднього поміщика Смоквинова, Калитка вирішує піти на ризикований крок: придбати 100 тисяч фальшивих карбованців. Таким чином, Іван Карпенко-Карий зображує людину, яка заради багатства готова піти на злочин.
Письменник виразно протиставив двох героїв: романтика — шукача скарбів Бонавентуру і, власне, самого Калитку. Ось приклад: копач ставиться до грошей не як до джерела щастя. У великих грошах він вбачає лише Можливість матеріально забезпечити себе і своїх рідних. Копач розповідає про своє захоплення так: "Іщітє і обрящете! Сьогодні нема, завтра нема, післязавтра — мільйон!.. Викопаємо — все пополам. Стане і тобі, і мені, і нашим дітям, і внукам на весь вік..." Натомість, Герасим Калитка ставиться до матеріального достатку по-іншому: "Ох, земелько, свята земелько, Божа ти дочечко... Як радісно тебе згрібати докупи, в одні руки... Приобрітав би тебе без ліку. Легко по власній землі ходить. Глянеш оком навколо — все твоє; там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колоситься жито: і все то гроші, гроші, гроші..."
Сина Романа він хоче оженити на дочці великого землевласника Пузиря, сподіваючись отримати значний посаг: "Не треба мені ні доброго хліба, ні доброго борщу, бо чим краще спече, а смачніше зваре, тим більше робітники з'їдять... Мені треба невістку з приданим, з грішми..."
Таким чином, на вівтар своєї жадоби Калитка готовий покласти не лише свої сили й життя, але й майбутнє власного сина.
Його скнарість переходить усі межі. Він спекулює навіть релігійними поняттями і принципами. У робітника він забирає половину хлібини, мовляв, "гріх у неділю снідать". Коли жінка збирається їхати до церкви, не дає їй коней, каже, що "худобу ганять в празник гріх". І авторитетно додає: "Блажен чоловік, іже скоти милує". Його справжня "філософія" шита білими нитками: "Скотина гроші коштує".
Калитка сердиться на копача за те, що той багато їв під час обіду. Він ніколи не п'є за власні гроші, бо "від своєї горілки у грудях пухне".
Жадоба до грошей призводить до духовної деградації людини. Саме гроші стають для нього найвищим авторитетом, а, так би мовити, людське ставлення до людини, натомість, повністю знецінюється: "робітники й собаки надворі повинні буть"; "обіцянка — цяцянка, а дурневі — радість"; "кругом, кругом моє"; "бери і в свого, і в чужого"; "лупи та дай"; "гроші всьому голова"; "Ой, Пузирі! Глядіть, щоб ви не полопались, а замість вас Калитку розіпре грошвою..."
Апогей такої філософії змальовується у останній, 12-й яві четвертої дії. Коли, одурений на спробі купити 100 тисяч фальшивих грошей, Калитка втрачає надію придбати землю сусіда Смоквинова, — він намагається накласти на себе руки. Якщо копач, за характеристикою самого Калитки, "хоч голий, та веселий", то Герасим Калитка на втрату грошей реагує так: "краще смерть, ніж така потеря".
У комедії Карпенка-Карого "Сто тисяч" зображено силу, яка перетворює людину на ненажеру, яка викорінює з душі людської те добре і святе, що заложив туди сам Бог. І сила ця — гроші.
     П'єса «Розумний і дурень» — зразок своєрідного осмислення вічних образів Каїна і Авеля. На думку драматурга, причиною цих вчинків Михайла стала надмірна любов та увага батьків, які несправедливо і незаслужено протиставляли своїх дітей змалку.
     Карпенкознавці минулої епохи стверджували, що комедія «Розумний і дурень» започаткувала трилогію (два інших твори — «Сто тисяч» та «Хазяїн»), в якій тріумфує реалістичне. об'єктивне зображення життя, виповнене в досконалій і новій для українського театру художній формі.


13.06.2016; 22:59
хиты: 141
рейтинг:0
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь