I. "Більше працював, ніж жив". (Борис Грінченко — письменник, наділений різнобічним талантом. Поет, прозаїк, драматург, критик, мовознавець, організатор видавничої справи. Ще в юні роки він пробував сили у різних жанрах, а своєю невтомністю і непосидющістю часом перевершував найпрацьовитіших українських літераторів. Про характер власної поетичної творчості сам Б. Грінченко писав: "Я ніколи не належав до тих поетів, що ввесь свій час можуть оддавати пісні... Моя пісня — то мій робітницький одпочинок і моя робітницька молитва-надія".)
II. Тематичне розмаїття ліричних творів.
1. Марність надій на швидке визволення. (Глибоким смутком пройнятий вірш "Доки?" Такий настрій викликаний трагічним становищем українського народу. У листах письменника до Христі Алчевської постає картина беззаконня і свавілля, знущання з селян. Про тяжке життя йдеться і в поезії:
І так на світі живемо,
На плечах лихо несемо.
І доки будемо так жить?
Ніхто не скаже — все мовчить!)
2. Шлях до національного відродження. (Б. Грінченко усе життя працював на благо свого народу, свого краю. І працю він вбачає єдиним способом вирватися з неволі, здобути щастя і незалежність. У поезії "До праці" автор закликає:
Праця єдина нам шлях уторує,
Довгий той шлях і важкий,
Що аж до щастя і долі прямує:
Нумо до праці мерщій!)
3. Пейзажні та інтимні мотиви у поезіях Б. Грінченка. (Б. Грінченко захоплювався прекрасними пейзажами рідного краю. Світлим почуттям живе ліричний герой поезії "Під вербами". Він зачарований чудовим краєвидом:
Верби старі похилилися там,
В хвилях купаються віти;
Сонячним пишним промінням з небес
Річка й дерева облиті.
Серце ліричного героя відчуває радість, тому що прийшло кохання:
Дівчино! Хто вже побачив тебе,
Той не здола не кохати!)
ІІІ. Значення творчого доробку поета. (Б. Грінченко збагатив українську літературу численними віршами. Особливо цінними є збірки його поезій "Під хмарним небом", "Пісні та думи". Тяжких випробувань зазнав письменник, не щастило і його творам. За часів культу особи Сталіна вони були заборонені, а ім'я Б. Грінченка згадувалося лише в негативному плані. І тільки у 60-х роках XX століття твори письменника повернулися до нас.)
