19.Проблема занепау у патріархальному устрою та українських духовних традицій у романі А.Свидницький "Люборацькі")

Найцікавішим у творчому спадку А.Свидницького є „сімейна хроніка” – роман „Люборацькі”. Підготовлений до друку в „Основі” у 1862 р., однак, вперше був опублікований в Львівській „Зорі”. Окремою книгою виданий у 1887 р. у Львові та 1901 р. у Києві.
Провідну проблему свого твору письменник пов’язував із життям „правобіцького духовенства”. Однак, далеко не „звичайний” побут цікавить письменника. У творі піднесена національна ідея, яка пов’язана із русифікацією та полонізацією України. Проблема денаціоналізації поглиблена письменником змалюванням повної деградації людини ( Масі Люборацької). Мася не лише зраджує рідну мову, сім’ю та віру. Вона забавляється з подругами коли її батько помирає, а дізнавшись розповідає, що оскільки він дув попом, а не «ксьондзом», то її це не хвилює. Бачимо, як її подруги, прості дівчата, проводжаючи її в науку, прощаються з доброю дівчиною, бо померла для них та Мася, а приїде вже погорджена панночка. Так і стається. Проте не судилося їй бути щасливою, і як жила вона без усякої моралі, так і помирає, зарізавши себе, позичивши ножа у перехожого солдата.
У творі поставлена також проблема взаємин батьків і дітей, проблема навчання і виховання чесної людини, проблема виживання та ін. Об’єктивно-повістева манера розповіді сприяла А.Свидницькому як прозаїкові-епікові у широкому суспільному і побутовому зображенні дійсності та у глибокому розкритті образів-персонажів, яке здійснюється шляхом авторської характеристики, самовикриття героїв, посередньої характеристики героїв (зокрема Гервасія, Антося). Роман складається із 4 сюжетних ліній.
Твір наскрізь пронизаний однією думкою, яку мати раз-у-раз повторю : «не учителі будуть, а мучителі, не ученики, а мученики» коли буде близький кінець світу.
Найбільше уваги в творі присвячено навчанню Антося, його хорошим і поганим вчинкам (розбишацтво в Крутих та та пияцтво на четвертому році навчання), та згодом автор викриває не так Антося, як навчання в духовних семінаріях і самих «мучителів», архієреїв, які підтасовують собі махінації, і знущаються з доброго люду. Вони навмисне вислали Антося в найдальший хутір, одружили з «поганою, старою та з’їдливою, і помирає через нерозділене кохання.
Показано викриття свавілля попів, як чоловік Орисі, за якого мати змусила вийти дочку, який убив її пляшкою, а до того лупцював тещу.
Твір перш за все спрямований на моральне виховання, нагромаджуючи все більше і більше негативу з кожною подією. Чим далі, тим нещасніші стають люди, і лише богобоязна нещасна мати, яка переживає усіх своїх дітей, помирає, не стерпівши звістки про моральний занепад і смерть дочки Масі, і залишає осиротілого внука на опіку подорожньому.
У творі щедро використано фольклорні елементи, пейзаж. Важливу роль відіграють авторські відступи. Роман „Люборацькі” приніс славу А.Свидницькому, жанрово і тематично збагатив українську літературу.