|
||||||||||||||||||||||
2 курс ІІ см.:
2 курс I семестрн:
I семестр:
|
11. Сутність самовиховання, його структура.Самовиховання - управління, керівництво розвитком власної особистості. Самовиховання - процес самовдосконалення якостей, властивостей, рис власної особистості. Це переборення недоліків власної особистості, розвиток позитивних, необхідних, властивостей. У структурі самовиховання є і процес перевиховання. Самовиховання виникає в підлітковому віці. Роль зовнішніх впливів (виховання) з роками зменшується і збільшується значення самовиховання. Самовиховання - це результат правильного виховання. “Хороше виховання - це те, яке спонукає до самовиховання” (В.О. Сухомлинський). Викликати потребу у самовихованні та здатності до самовиховання - важливе завдання виховання. Структура самовиховання 1. Самоаналіз, самооцінка - вивчення себе самого - виявлення слабких і сильних сторін, недоліків, прийняття рішення про самовдосконалення. 2. Вивчення літератури про розвиток необхідних їй якостей, приклади, зразки. Складається план і правила самовиховання. 3. Процес самовиховання із звітами, самоконтролем результатів. Методи самовиховання: - самопереконання; - самонавіювання; - самоконтроль; - самопокарання; - самозаохочення та ін. Самовиховання може бути спрямоване не вольову сферу, виховання і перевиховання рис характеру, на моральну сферу, на естетичні та етичні почуття. Є самовиховання: - фізичне; - розумове; - трудове.
|
|||||||||||||||||||||
|