фаза новонародженості
В перший місяць життя - фаза новонародженого - це критична фаза: дитина пристосовується, адаптується до навколишнього середовища.
Особливості новонароджених дітей: вага від 3 до 3,5 кг; зріст - 50-52 см;
70% води в організмі; спить 20 годин на добу;
народжується з певними безумовними рефлексами: харчовими (смоктальний рефлекс) захисними (крик, рефлекс чіпляння, хапання, кашель, чихання), орієнтувальними.
Основним пізнавальним органом дитини у перші дні її життя є рот.
Важливою подією у психічному житті дитини є виникнення слухового і зорового зосередження.
Слухове зосередження з'являється на 2-3 тижні. Різкий звук викликає у дитини зупинку рухів,
вона завмирає і замовкає. На 3-4 тижні така ж реакція виникає на голос людини. У цей час дитина не лише зосереджується на звук, а повертає голову в бік його джерела.
Зорове зосередження з'являється на 3-5 тижні, зовні прояви його подібні: дитина завмирає і затримує погляд на (недовго) на яскравому предметі. Основною формою життєдіяльності дитини стає ставлення її до матері. Із реакції зосередження на обличчі матері виникає важливе новоутворення періоду новонародженості - комплекс пожвавлення - це емоційно-позитивна реакція , яка виникає
наприкінці другого місяця життя, коли мати нахиляється до маляти, у дитини з'являється весела міміка, блиск очей, посмішка, вона глибоко дихає, інтенсивно перебирає ручками і ніжками. У цій складній поведінці виявляється тенденція немовляти підтримувати і встановлювати контакт з дорослими. Така поведінка зумовлюється не органічною, а соціальною потребою. Це потреба у людині, у спілкуванні з нею. Комплекс пожвавлення - це не лише реакція, це спроба впливати на дорослого.
- Роль спілкування з дорослими у розвитку немовляти.
Соціальна ситуація сумісного життя дитини з матір'ю призводить до виникнення нового типу
діяльності - безпосереднього емоційного спілкування дитини і матері. Специфічна особливість цього типу діяльності заключається в тому, що предметом цієї діяльності є інша людина. Спілкування в цей період повинно носити емоційно-позитивний характер. Тим самим у дитини створюється емоційно-
позитивний тонус, що буде слугувати ознакою фізичного і психічного здоров'я.
Отже, провідною діяльністю дитини в немовля чому віці є емоційне спілкування, предметом якого для дитини є доросла людина. У цій діяльності виникають і розвиваються основні психологічні утворення немовляти. Перша потреба, яка формується у дитини, - це потреба в іншій людині. Тільки розвиваючись з дорослою людиною, дитина сама може стати людиною. На розвиток цієї потреби потрібно звернути особливу увагу: з дитиною необхідно розмовляти, посміхатися, розповідати їй казки, не посилаючись на те, що дитина ще не розуміє того, що говорить дорослий.
Перші ознаки спілкування - це увага, інтерес до іншої людини (дитина дивиться, прислухається до голосу); емоційний відгук на появу дорослого; намагання звернути на себе увагу, бажання отримати заохочення, певне ставлення до того, що дитина робить. Дефіцит спілкування в немовля чому віці має негативний вплив на все наступне психічне життя дитини. Події першого року житгя сформують у дитини “основу довіри” або недовіри у ставленні до зовнішнього світу (е. Еріксон).
