22. Причини відхилення в поведінці учнів та “важковиховуваності" підлітків. Шляхи їх попередження та подолання.

У розвитку підлітка проявляються відхилення у розвитку особистості, моральної сфери, вони бувають менш складні і більш складні, тому такі діти поділяються на дві групи:
• Діти, що проявляють відхилення в моральній сфері через сформовані у них негативні якості та звички: ліниві, недисципліновані, грубі у ставленні до оточуючих, брехливі, жадібні. Це ті діти, у вихованні яких допущені помилки (сім'я, школа). Лінь - результат оберігання від напруження. Лінь - наслідок помилок в навчанні: 2 за незнання —> ще2 —> ще 2 —> дитина вважає себе неповноцінною.
Брехливість - результат боязні покарання батьків. Дитина неодноразово каже неправду - це стає звичкою, а пізніше стійкою рисою характеру. Грубість, впертість - як наслідок провокації дорослих: дорослі не враховують, не задовольняють почуття дорослості підлітка.
• “важкі підлітки” з відхиленнями - ті, що схильні та скоюють правопорушення та злочини, це ті, у вихованні яких допущені важкі помилки: у сімейному, шкільному, суспільному житті.
За мотивами правопорушень, злочинів їх поділяють на такі категорії:
1. лідери, зірки, вожаки - це ті, хто мають стійкі сформовані аморальні погляди, переконання, світогляд. На злочини, правопорушення ідуть свідомо, втягують інших в цю брудну справу.
З цими дітьми найважче працювати. В підлітковому віці повинна бути юридична освіта: знання закону стримує їх у рамках. Найменше правопорушення повинно каратись.
2. нестійкі - ті, хто на правопорушення, злочини іде “за компанію”, у них нема ще сформованих ні позитивних, ні негативних моральних переконань. Вони піддаються впливу.
У таких дітей необхідно формувати правильну моральну сферу (поняття, переконання, ідеали), забезпечити кожному місце у групі ровесників, зайняти суспільно-корисною діяльністю.
3. ті, кого на правопорушення штовхають “безпосередні потреби” (найчастіше матеріальні). Після скоєння правопорушення, вони каються, але при нагоді знову його скоюють. Групи таких дітей зростають. Найчастіше до них входять молодші школярі.
Профілактика: формування духовних потреб і інтересів які б переважали над меркантильними інтересами.
4. афективні діти - це діти з неадекватною самооцінкою і рівнем домагань. Як правило, із дуже завищеною самооцінкою, вони егоїстичні, самозакохані. До
них відносяться об'єктивно, їм здається, що їх недооцінюють —> діти намагаються щось довести шляхом правопорушень та злочинів.
Формування у дітей правильної самооцінки шляхом психологічно правильної індивідуальної оцінки вчинків дітей дорослими.
Коли дуже занижена самооцінка у дітей, вони теж є неблагополучними. Вони скоюють правопорушення, щоб довести щось самому собі і роблять це скрито. Довіра, увага, співчуття будуть шляхом виховання, попередження, перевиховання правопорушень.
СПОСОБИ ПОДОЛАННЯ: 
- втягнути правопорушника в навчання, учіння;
- довіра;
- треба знати і культивувати сильну сторону;
- не зловживати двійками, поганим ставленням;
- уважно ставитись, з добрими намірами.