20. Зміни в учбовій діяльності підлітків та розвиток пізнавальних процесів.

Л У підлітковому віці школярі починають глибоко вивчати основи наук, що пред’являє більш високі вимоги до учбової  діяльності. У цьому віці при здійсненні учбової діяльності підліток вже повинен бути здатним демонструвати певні навички із самостійної роботи. У певної групи підлітків такі навички взагалі відсутні, в іншої групи ці навички – домашньої роботи лише у незначній кількості підлітків вже сформовані навички самостійного оволодіння новим матеріалом, навіть новими галузями знань, яких немає в шкільній програмі. В підлітковому віці змінюється ставлення до навчання. Починає формуватися свідоме ставлення до отримання знань, проте в певної частини підлітків прагнення оволодівати певними знаннями поєднується з байдужим чи негативним ставленням до шкільного учіння.
У підлітковому віці навчальна мотивація включає в себе складно організовану ієрархічну систему мотивів, де спостерігається і особистісно-прагматичні, і соціальні, і власне пізнавальні мотиви. Для розвитку пізнавальних і соціальних мотивів учіння вчитель повинен використовувати такі засоби:
1. Наукова змістовність навчального матеріалу.
2. Показ його практичної значущості.
3. Організація пошукової пізнавальної діяльності школярів.
4. Проблемний та емоційний характер викладу матеріалу.
5. Використання елементів діалогового навчання.
6. Використання різних форм позакласної та позашкільної роботи (екскурсій, вікторин, конкурсів, тематичних вечорів).
Розвиток пізнавальних процесів у підлітковому віці
Сприймання
У підлітковому віці ускладнюється аналітико-синтетичний характер сприймання, збільшується його обсяг, сприймання стає глибоким, всебічним, планомірним, проте сприймання підлітків відрізняється вибірковістю. Це виявляється в  тому, що на цікавих уроках сприймання матеріалу є глибоким, а на цікавих уроках воно відрізняється поверховістю.
Увага
У підлітковому віці інтенсивно розвивається довільність уваги, здатність управляти увагою, розвиваються властивості уваги:
1. Обсяг уваги збільшується.
2. Увага стає більш стійкою.
3. Розвивається здатність до переключення уваги. Вже не потрібна психологічна підготовка для переходу до іншої діяльності.
4. Розвивається здатність до розподілу уваги.
      Віковою  особливістю уваги є її вибірковість.
Пам'ять
У підлітковому віці розвивається довільна, словесно-логічна, смислова пам'ять, посилюється здатність управляти процесами пам’яті. У порівнянні з молодшими школярами в підлітків набагато краще розвинена здатність опрацьовувати матеріал для його запам’ятання, здатність використовувати спеціальні прийоми смислового запам’ятання. Збільшується обсяг запам’ятовуваного матеріалу, а також міцність його збереження. У підлітків спостерігається небажання запам’ятовувати дослівно навіть точні визначення і формули, вони прагнуть передавати зміст такого матеріалу своїми словами, але при цьому викривлюється значення, смисл цих формул і правил. Підлітки відмовляються від дитячого способу засвоєння матеріалу (чергування запам’ятання з його  наступним відтворенням). В зв’язку з цим перед підлітком стоять такі завдання:
1. Давати підліткам необхідність запам’ятання визначень, правил, формул напам’ять.
2. Вчити підлітків точно передавати зміст матеріалу своїми словами.
3. Пояснити підліткам, що прийом чергування запам’ятання з відтворенням є дуже ефективним і використовується дорослими.
Уява
В підлітків інтенсивно розвивається здатність управляти своєю уявою, посилюється реалізм образів уяви. У цьому віці продовжує розвиватись як репродуктивна, так і творча уява.
Мислення
Підлітковий вік є сенситивним періодом для розвитку активного самостійного творчого мислення. У цьому віці підлітки, освоюючи основи наук, засвоюють систему наукових понять. У них набагато вище, ніж у молодших школярів розвивається здатність здійснювати розумові операції. Для розвитку таких розумових операцій як абстрагування та узагальнення, важливе значення має вивчення алгебри, яка забезпечує подвійну абстракцію (арифметика – це абстракція числа від конкретних предметів, алгебра – це абстракція від конкретних чисел).
В цьому віці розвивається  критичність мислення, проте критичність мислення як позитивну якість треба відрізняти від критиканства  (критика заради критики, а не заради отримання позитивного розв’язку задач).
Мовлення
У підлітковому віці інтенсивно розвивається так і писемне мовлення, в усному мовленні значно активніше розвивається монологічне мовлення.
Підлітки продовжують оволодівати граматичною стороною рідної мови, в них значно збагачується активний словниковий запас, удосконалюється володіння фонетичною стороною мови.
________________________________________________________________
Учбова діяльність у середніх класах суттєво відрізняється від уміння та учбової
діяльності молодших школярів.
Особливості учбової діяльності:
• Багато предметів, які викладаються різними вчителями. Це викликає широке коло інтересів.
• Вищий рівень складності в уміння, перевага теоретичного матеріалу над практичним.
• Вищий рівень самостійності в умінні (деякі теми даються на самостійне вивчення, реферати, художні твори читаються дома).
• Високий рівень проблемності уміння повинен бути забезпечений та інші види розвиваючого навчання (діалог, дискусія).
• Конкретна наочність поступово змінюється абстрактною наочністю (схеми, таблиці, графіки), яка розвиває абстрактне мислення.
При такій побудові уміння іде не тільки успішне засвоєння знань, а й розумовий розвиток, розвиток абстрактного мислення, розширення інтересів.
Пояснення і закріплення, які використовуються в молодшому шкільному віці не задовольняють почуття дорослості підлітка і часто викликають протидію.
Підлітковий вік - це вік, коли ще виникає і існує інтерес до уміння, хоча падіння
успішності очевидне, з'являється особистісно значиме відношення до навчання, тобто їм
не байдужі свої успіхи в умінні, вони хочуть якомога більше знати, щоб їх визнавали ровесники, тому що статус учня в значній мірі залежить від успішності. Тенденція вищого статусу того, хто краще навчається ще зберігається, хоча вони роблять вигляд, що їм все одно, які в нього успіхи в умінні. Тому в підлітковому віці можна подолати неуспішність, використовуючи зростання особистісно значимого ставлення до уміння.
Пізнавальні процеси характеризуються перевагою довільних процесів над недовільними. Провідні в цьому віці довільна пам'ять, мислення, увага. Це свідчить, що підлітки стоять на більш високому рівні розвитку особистості. Особливих змін зазнає мислення. Абстрактне мислення поступово стає провідним (воно вимагає оперування думками, поняттями, термінами). Абстрактне мислення характеризується самостійністю, з'являється критичність мислення - це новоутворення (підлітки не завжди згодні з підручником, з тим, що подає вчитель). Критичність мислення пов'язана з самостійністю і є позитивною рисою, такі діти задають багато питань, вступають в дискусію. Треба відрізняти критичність від негативізму, впертості. Критичність спирається на знання, а негативізм пов'язаний з бажанням виділитись.
Це період сензитивний для розвитку творчого мислення (це мислення, в результаті якого здійснюються якісь відкриття).
Застосування проблемного навчання створює умови для розвитку творчого мислення, а також самостійності мислення. Коли предметом творчого мислення є теоретичний матеріал певного рівня складності, коли підтримуємо критичність мислення, коли в навчанні широко використовуємо порівняння, творчі завдання та творчі види діяльності відбувається виявлення здібностей до певного виду діяльності та їх розвиток.
Особливу увагу в підлітковому віці звертаємо на розвиток інтересів, здібностей і творчого мислення.