У період ранньої юності провідною діяльністю є учбово-професійна діяльність.
У старшому шкільному віці учбова діяльність суттєво відрізняється від учбової діяльності підлітків і справа тут не лише в поглибленні змісту навчання, у введенні нових учбових розділів, головна суттєва відмінність учбової діяльності старшокласників від учбової діяльності підлітків полягає в тому, що у старшому шкільному віці пред’являються значно вищі вимоги до рівня учбової діяльності, який передбачає досить високий розвиток абстрактного, теоретичного мислення, вміння старшокласників самонавчатись.
У більшості старшокласників ще з підліткового віку залишився мнемічно-репродуктивний рівень учбової діяльності, коли учні проявляють пасивність при засвоєнні знань, чекають, коли їм матеріал повністю пояснить вчитель, а вони його лише запам’ятають, а потім відтворять. В таких старшокласників не сформоване вміння самостійно засвоювати новий навчальний матеріал, володіти навичками опрацювання інформації, отриманої з позашкільних джерел. Це означає, що дана частина старшокласників не підготовлена до самостійної пізнавальної діяльності, не володіє навичками самонавчання.. Така суперечність між мнемічно-репродуктивним рівнем учбової діяльності, який зберігся в старшокласників ще з підліткового віку і новими вимогами до їхньої самостійності в оволодінні знаннями виступає основними рушійними силами розумового розвитку старшокласників. Цей розумовий розвиток відбувається по мірі переходу старшокласників на більш високий рівень учбової діяльності.
У старшокласників, як і в підлітків, спостерігається вибіркове ставлення до учбових предметів. Проте, якщо в підлітків основною причиною такої вибірковості була якість викладання матеріалу вчителем, то у старшокласників головною причиною вибірковості у ставленні до учбових предметів є їх відповідність обраній старшокласниками майбутніх професій.
Психологами були виявлені певні мотиви ставлення старшокласників до учбових предметів:
- Практичне значення предмету (на скільки цей предмет відповідає професійним інтересам старшокласника, допомагає отримати важливі практичні вміння та навички).
- Пізнавальне значення предмету .
- Суспільне значення предмету, його роль в науковому, культурному, господарському житті країни.
- Якість, рівень викладання предмету вчителем .
- Легкість оволодіння даним предметом.
- Світоглядне значення предмету (на скільки цей предмет дозволяє пізнати загальні закони розвитку природи і суспільства).
У старшому шкільному віці у зв’язку з пошуком свого місця в майбутньому самостійному житті зростає свідоме ставлення школярів до учіння.
У старшому шкільному віці школярі знаходять свій основний інтерес до певної науки, певної галузі знань, до певного виду діяльності. На основі цього стійкого інтересу формується пізнавально-професійна спрямованість учнів, вибір майбутньої професії. Пізнавальні інтереси старшокласників відрізняються широтою, глибиною і змістовністю та стійкістю.
У період ранньої юності спостерігається пошук місця в майбутньому самостійному житті – професійне самовизначення.
Мотиви вибору професії старшокласниками:
- Інтерес до професії.
- Соціальний престиж професії.
- Здібності до професії, які старшокласники ототожнюють зі здібностями до певного учбового предмету.
- Матеріально-побутова забезпеченість.
- Сімейні традиції.
- Випадкові причини (легше поступити, ВНЗ знаходиться недалеко від дому, гарна форма, приклад друзів).
Типові помилки старшокласників при виборі професії:
- Помилки щодо соціальної престижності професії.
- Уявлення про професію глобальне і недиференційоване, незнання труднощів даної професії.
- Перенесення позитивного чи негативного ставлення до людини, представника певної професії, на відповідну професію.
- Орієнтація на привабливу зовнішню сторону професії при ігноруванні її повсякденної сторони.
- Ототожнення професії з відповідним учбовим предметом.
- Нездатність зрозуміти ступінь відповідності власних індивідуально-психологічних особливостей вимогам професії.
Напрями профорієнтаційної роботи зі старшокласниками.
- Ознайомлення старшокласників з якомога більшою кількістю професій, їх труднощами, вимогами до людини.
- Педагог у тісному співробітництві зі шкільним психологом повинен допомогти старшокласникам визначити ступінь відповідності його фізичних та психологічних якостей вимогам професії.
