Увага
На початку молодшого шкільного віку переважає мимовільна увага, під впливом учіння поступово починає розвиватися, дещо переважати наприкінці молодшого шкільного віку довільна увага.
Властивості уваги молодших школярів:
- Обсяг уваги дітей менше, ніж у дорослої людини (3-5 об’єктів за 1 с.), що потрібно враховувати при поясненні навчального матеріалу.
- Розподіл уваги викликає в молодшому шкільному віці певні труднощі, а тому вчитель повинен комбінувати простий і складний види діяльності, що полегшує розподіл уваги дітей між ними.
- Увага молодшого школяра не стійка, тому для її підтримання потрібно постійно урізноманітнювати види роботи на уроці.
- Переключення уваги також є утрудненим для молодших школярів, тому вчитель повинен давати спеціальний час для переключення уваги дітей з одного виду діяльності на інший.
Шляхи розвитку уваги:
- поєднання більш близьких з більш віддаленими цілями;
- використання різноманітних видів роботи;
- оптимальний темп ведення уроку;
- оптимальна гучність голосу вчителя;
- врахування вікових та індивідуальних особливостей дітей.
Сприймання
Виділяють такі вікові особливості сприймання молодшого школяра:
- Мала диференційованість сприймання означає, що діти путають схожі предмети. Причиною такого явища є віковий недостатній розвиток аналітико-синтетичної діяльності при сприйманні.
- Тісний зв'язок сприймання з емоційною сферою особистості дитини. Це означає, що навчальний матеріал, який викликає позитивні емоції сприймається набагато краще, ніж той, який викликає негативні емоції. Нейтральний матеріал сприймається дітьми найтяжче.
- На початку молодшого шкільного віку основною метою дитини виступають дії з предметами, а їх сприймання є лише умовою засобом для досягнення цієї мети. Під впливом учіння співвідношення між діями та сприймання змінюється. Наприкінці цього вікового періоду сприймання предметів починає виступати для дитини головною метою, а дії з цими предметами перетворення лише в засоби для їх сприймання.
Шляхи розвитку сприймання
- Використання прийому порівняння предметів з метою подолання слабкої диференційованості сприймання дітей.
- Вчитель повинен постійно виділяти головне і суттєве в навчальному матеріалі, який сприймається дітьми, вчити дітей вмінню здійснювати аналіз та синтез об’єктів сприймання.
- Використання засобів наочності та технічних засобів навчання.
- Усний звіт дитини про те, що вона сприймає.
- Враховувати вікові та індивідуальні особливості дітей.
Пам'ять
Пам'ять молодших школярів розвивається у двох основних напрямах:
- посилюється питома вага смислової, словесно-логічної пам'яті у порівнянні з механічною та образною пам'яттю;
- розвивається здатність дитини управляти процесами пам'яті (запам’ятання, відтворення, збереження і забування).
На початку молодшого шкільного віку у дітей образна та механічна пам'ять. Причинами домінування механічної пам'яті є:
- достатньо високий рівень розвитку даного виду пам'яті у молодших школярів;
- дитина ще не вміє диференціювати завдання запам’ятання (мнемічні завдання);
- у дітей ще не достатньо розвинене мовлення, а тому їм легше запам’ятати напам'ять текст, ніж передавати його зміст своїми словами;
- молодші школярі не володіють прийомами смислового матеріалу.
Засоби розвитку пам'яті:
- Вчитель повинен давати дітям диференційовані мнемічні завдання (який матеріал треба запам’ятати дослівно, який – у загальних рисах , щоб передавати своїми словами, а з яким можна лише ознайомитись).
- Формування відповідності установки на запам’ятання певного матеріалу.
- Вчитель повинен навчати дітей прийомам смислового запам’ятовування:
- виділення головного і суттєвого в матеріалі для розуміння цього матеріалу для його усвідомлення, тобто смислова обробка матеріалу;
- складання плану для запам’ятання шляхом виділення опорних пунктів у матеріалі;
- правильна організація повторення матеріалу, чергування запам’ятання матеріалу з його частковим відтворенням;
- використання спеціальних мнемо-технічних прийомів;
- Вчитель повинен навчати дітей прийомам пригадування матеріалу.
Уява
Уява молодших школярів теж розвивається в двох основних напрямах:
- посилюється реалізм образів уяви, дитина поступово починає оцінювати ці образи з позицій здорового глузду, а пізніше – й елементів логіки;
- посилюється здатність дитини управляти своєю уявою.
В даний віковий період інтенсивно розвивається як репродуктивна, так і творча уява дітей.
Засоби розвитку уяви:
- використання творчих завдань;
- застосування наочності, ТЗН, творів літератури і мистецтва;
- складання дитиною оповідання за запропонованим початком, за серією малюнків.
- складання віршиків, у яких повинні бути використані запропоновані слова, написання творів та переказів;
- врахування вікових та індивідуальних особливостей дітей.
Мислення
На початку молодшого шкільного віку у дітей домінує наочно-образне мислення, а під впливом учіння розвивається абстрактне мислення, якщо відчуття, сприймання, пам'ять, увага вже «пройшли» досить тривалий етап розвитку ще до вступу дитини до школи, то мислення починає бурхливо розвиватися саме у молодшому шкільному віці.
Під впливом учіння дитина оволодіває розумовими діями і операціями (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстрагування, конкретизація, класифікація).
В процесі учбової діяльності дитина починає оволодівати учбовими поняттями.
Шляхи розвитку мислення:
- Створення проблемних ситуацій.
- Організація навчальних дискусій.
- Використання елементів програмованого навчання.
- Використання творчих завдань.
- Індивідуалізація та диференціація навчання.
Мовлення
У даний віковий період у дитини під впливом учіння розвивається усне монологічне мислення, писемне мислення, розширюється словниковий запас, дитина оволодіває лексичною, фонетичною та граматичною сторонами рідної мови.