Гра є провідною діяльністю в дошкільному віці, оскільки саме в провідній діяльності створюються найбільш сприятливі умови для розвитку психіки і формування особистості дошкільника, тобто під впливом гри виникають новоутворення в психіці дитини, які знаменують собою перехід від нижчого до вищого рівня розвитку психіки.
Гра в своє му розвитку проходить ряд етапів:
- у молодшому шкільному віці (3-4 р.) діти здійснюють дії з реальними предметами, наслідуючи дії дорослих. Це означає, що на даному етапі малята ще не усвідомлюють символічної функції іграшок і їх ігрова діяльність є індивідуальною та не має розгорнутого характеру. Якщо діти і граються одними і тими ж іграшками, вони грають поряд, але не разом, тобто гра ще не має колективного характеру;
- у 4-5 р. виникає здатність дитини виконувати певні ролі в ігровій діяльності, тобто гра набуває розгорнутого характеру, колективних форм і дошкільнята використовують іграшки як замінники реальних речей, тобто усвідомлюють символічну функцію іграшок;
- у власне шкільному віці (5-6 р.) ігрова діяльність представлена у вигляді розгорнутої сюжетно-рольової гри з правилами.
Під впливом гри у дітей розвивається довільний характер психічних пізнавальних процесів, розвивається мовлення, творчі здібності, вміння взаємодіяти і спілкуватися з ровесниками, розвивається самосвідомість і самооцінка, формується ієрархічна система мотивів, розвиваються вольові якості. Діти ознайомлюються з певними моральними нормами взаємодії з іншими, у них розвивається здатність розумним символи, що готує їх до засвоєння системи соціальних знаків. Це означає, що в процесі ігрової діяльності виникають передумови для нової діяльності – учіння, яка стане провідною у молодшому шкільному віці.
У дошкільному віці, крім гри, дитина займається такими видами діяльності:
- продуктивна діяльність (малювання, ліплення, аплікація). Під її впливом розвивається довільність пізнавальних процесів, тонка моторика руки, творчі здібності та вольові якості, естетичні почуття;
- елементи праці. Під впливом праці по самообслуговуванню дитина знайомиться з різними видами трудової діяльності. У неї формується повага до праці дорослих, починає розвиватись працелюбність, довільність пізнавальних процесів та вольові якості;
- навчання сприяє розвитку довільного характеру пізнавальних процесів, оволодіння дітьми початкового навчальними уміннями та навичками, розвитку емоційної сфери.
6.
