Період немовляти охоплює вікові межі від народження до 1 року. В межах цього періоду виділяють фазу новонародженості, яка триває від 0 до 10 днів або 1 місяця. Дитина народжується з майже сформованою нервовою системою, готовою до активної взаємодії з оточуючим світом. Подальший розвиток нервової системи виявляється у збільшенні ваги головного мозку дитини і у продовженні процесу мієлінізації (утворення оболонок навколо нервових волокон), який безпосередньо залежить від кількості та якості подразників, що діють на дитину. Дитина з’являється на світ з певною системою безумовних рефлексів (харчових, захисних, орієнтувальних), проте цих рефлексів недостатньо для забезпечення активної взаємодії дитини зі світом. Дорослий виступає посередником між дитиною і світом, основним джерелом задоволення всіх потреб дитини. Саме тому в процесі взаємодії з дорослим у дитини починають формуватись перші умовні рефлекси. Найпершим формується умовний рефлекс на положення при годуванні. У цьому віці відбувається інтенсивний розвиток зорового та слухового аналізаторів. На протязі другого місяця свого життя дитина вже здатна до зосередження на зорових та слухових подразниках з фіксацією на них на протязі 1-2 хв. Так здатність дитини до зорового та слухового зосередження сприяє впорядкуванню рухової активності дитини. На другому місяці свого життя в дитини виникає особлива емоційно-рухова реакція на появу близького дорослого – комплекс пожвавлення. Він виявляється в тому, що коли до дитини нахиляється близький дорослий, дитина посміхається йому, піднімає ручки, рухає ніжками, демонструє певні голосові реакції.
У три місяці дитина здатна впізнавати близьких дорослих, а в 6 місяців розрізняти своїх і чужих. В період немовляти відбувається інтенсивний розвиток моторної сфери дитини, насамперед розвиток рухів рук.
Провідною діяльністю в період немовляти є емоційне спілкування з дорослими, а основним новоутворенням психіки є потреба в емоційних контактах з дорослими. Якщо мати задовольняє не лише природні потреби дитини, але й постійно демонструє любов та ніжність, то в дитини формується так звана довіра до світу і дитина гармонійно розвивається. Якщо дитина позбавлена позитивно забарвлених емоційних контактів з матір’ю, якщо мати демонструє емоційну холодність, у дитини виникають приховані або відкриті форми госпіталізму – затримки фізичного і психічного розвитку дитини. У період немовляти саме дорослий вчить дитину маніпулювати з предметами, що сприяє отриманню дитиною знань про навколишній світ, розвитку пізнавальної сфери дитини, її рухової сфери. На основі спільної діяльності з дорослим дитини вчиться цілеспрямованим діям з предметами, а це сприяє тому, що сприймання дитини набуває предметності та константності.
2.
